Щасливе (Мукачівський район)

Щасли́ве (русин: Серенчовцї) — село в Україні, в Мукачівському районі Закарпатської області.

село Щасливе
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівський
Рада Копиновецька сільська рада
Облікова картка Щасли́ве 
Основні дані
Населення 316
Площа 0,714 км²
Густота населення 442,58 осіб/км²
Поштовий індекс 89631
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°33′40″ пн. ш. 22°40′23″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 267 м
Водойми '
Місцева влада
Карта
Щасливе
Щасливе
Мапа

 Щасливе у Вікісховищі

Колишня назва — Серенчово, Серенчівці.

Релігія

Храм св. арх. Михайла. XVII ст.

Найдавніша згадка про церкву св. Михайла з двома дзвонами належить до 1733 р. Можливо, це була церква, що стояла на Чертежиках.

Довголітній місцевий церківник Іван Симчина (1912 р. н.) впевнено твердить, що церкву перевезли в Щасливе з Ґоронди. У Ґоронді дерев’яну церкву згадують у 1682 p., а наступну там збудували в 1769 р. Отже, приблизно тоді стару могли перенести в Щасливе і походила вона принаймні з середини 17 ст. Про давність споруди і про її перенесення свідчать колоди зрубу, нині сховані за фанерною обшивкою, а також врубки та отвори від попередньої конструкції.

Важко розмірковувати про первісний вигляд церкви, її могли дещо переробити після перенесення. У наві і вівтарі стелі мають форму заломів, завершених плоскими прямокутниками. Довкола бабинця і нави – відкрита галерея на стовпчиках. Усе це характерні ознаки закарпатських лемківських церков, і церкву в Щасливому можна зарахувати саме до цього стилю, як дуже простий і архаїчний його варіант.

Спочатку церкву вкрили яловою дранкою. І. Симчина двічі перекривав її шинґлами, а втретє вкрив бляхою в кінці 1960-х років. Він також сам приніс із лісу дубові стовпчики, щоб замінити попсовані старі, які були цікаво профільовані. До наших днів сталося багато змін: стіни вище опасання поштукатурено, відкриту галерею перетворено на засклену веранду, інтер’єр обшито картонною плитою. Дерев’яна одноярусна каркасна дзвіниця біля церкви оббита зображенням досередини іконами апостольського ряду старого іконостаса. Ще недавно виднілися окремі частини старого малювання.

На одній з дощок зберігся напис: “СИИ АПОСТОЛИ РОБИЛ РАБ БОЖИЙ ИРІИ ПОПОВИ[Ч] МАКОВСКІЙ…РЬ РИБОТИЦЬКИЙ” на верхній поперечній планці та “РОК Б АΨЛΘ (1739)” на нижній планці. Ці апостоли могли бути намальовані ще в Ґоронді і перевезені в Щасливе разом із церквою.

Згадують, що в церкві була книга із записами про історію села і церкви. Книгу забрав перший секретар компартії з Мукачева, і більше її не бачили.

Присілки

Гіуз

Гіуз - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Щасливе

Згадки:1599: Hiúzfalva, 1600: Hiuzfalva

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 363 особи, з яких 181 чоловік та 182 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 312 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.