Щепкін Микола Михайлович

Щепкін Микола Михайлович (28 лютого 1820, Полтава — 14 листопада 1886, Москва) — російський видавець, педагог і громадський діяч, син Михайла Семеновича Щепкіна, батько Євгена, В'ячеслава і Миколи Щепкіна.

Щепкін Микола Михайлович
Народився 28 лютого 1820(1820-02-28)
Полтава, Російська імперія
Помер 14 серпня 1886(1886-08-14) (66 років)
Москва, Російська імперія
Поховання П'ятницький цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність видавець
Галузь педагогіка
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Знання мов російська[1]
Батько Щепкін Михайло Семенович
Брати, сестри Q4528742?
У шлюбі з Q104440657?
Діти Q4528747?, Щепкін Євген Миколайович і Щепкін В'ячеслав Миколайович

Закінчив 1-ю Московську гімназію і природне (фізико-математичне) відділення філософського факультету Московського університету (1844).

Прослуживши кілька років в драгунському полку, в 1847 році виїхав до Берліна, де слухав університетські лекції з хімії та сільського господарства.

Був гласним Московської міської думи (1863—1876, 1885—1888) і московського губернського земського зібрання, почесним мировим суддею і директором Московського міського кредитного товариства.

Головною справою його життя стала видавнича діяльність. У 1856 році Щепкін разом з М. В. Станкевичем, П. В. Анненковим, за участю К. Т. Солдатенкова і М. Х. Кетчера, утворив товариство для видання та розповсюдження книг. Спільна видавнича діяльність Солдатенкова і Щепкіна почалася з випуску двох томів «Творів» Т. М. Грановського. Слідом за цим були видані три збірки віршів М. О. Некрасова, М. П. Огарьова, О. В. Кольцова. У 1857 році видавництво Солдатенкова і Щепкіна випустило зібрання віршів О. І. Полежаєва, а незабаром, в 1859 році, і друге видання. Були видані «Драматичні твори Шекспіра» в перекладі Кетчера, «Народні російські легенди» і «Народні російські казки» О. М. Афанасьєва, перше 12-томне зібрання творів В. Г. Бєлінського (1859—1862). За спогадами Миколи Чернишевського, засновники видавництва використовували «частину своїх капіталів зовсім не з потреби або бажання шукати особливої ​​прибутковості в ньому особисто для себе, а на переконання, що це справа потрібна і корисна для полегшення успіхів нашої літератури і освіти».

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.