Щербак Пилип Кузьмич

Народився 16 липня 1907(19070716) року в родині селянина-біднякав містечку Новий Буг, тепер місто Миколаївської області. Батько помер у 1918 році. У 1923 році закінчив семирічну школу в містечку Новий Буг. У 1924 році вступив до комсомолу, організував у Новому Бузі перший комсомольський осередок, обирався секретарем комсомольського осередку містечка. Працював у сільському господарстві.

З 1925 року — член правління Ново-Бузького районного селянського товариства взаємодопомоги, секретар Ново-Бузької районної судової земельної комісії.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927 році навчався на курсах пропагандистів у місті Миколаєві.

З 1928 року — секретар Ново-Бузького районного виконавчого комітету; голова Ново-Бузької районної судової земельної комісії; заступник голови Ново-Бузького районної колгоспної спілки; завідувач Ново-Бузького районного земельного відділу Миколаївського округу.

У 1931–1932 роках — слухач Вищих агро-індустріальних курсів у місті Харкові.

У 1932–1937 роках — завідувач Городоцького районного земельного відділу Проскурівського округу Вінницької області.

У 1937–1938 роках — голова виконавчого комітету Городоцької районної Ради Проскурівського округу.

У 1938–1939 роках — заступник голови Організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Кам'янець-Подільській області; 1-й секретар Проскурівського міського комітету КП(б)У Кам'янець-Подільської області. Одночасно, у травні — жовтні 1938 року — в.о. головного державного арбітра по Кам'янець-Подільській області.

З вересня 1939 року — голова Надвірнянського тимчасового управління (Станіславське воєводство).

8 грудня 1939[1] — червень 1941 року — голова виконавчого комітету Ровенської обласної Ради депутатів трудящих.

Учасник Другої світової війни, з серпня 1941 року — уповноважений Державного комітету оборони СРСР із виробництва боєприпасів; уповноважений Військової Ради 21-ї армії Сталінградського і Воронезького фронтів. У 1943–1946 роках — член Військової Ради 7-ї гвардійської армії Степового, 2-го Українського фронтів, полковник.

У травні 1946 — січні 1949 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної Ради депутатів трудящих.

У січні 1949 — січні 1950 року — 1-й секретар Станіславського обласного комітету КП(б)У та 1-й секретар Станіславського міського комітету КП(б)У.

У 1950–1951 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б); інспектор ЦК КП(б)У.

У вересні 1951 — 4 червня 1959 року — 1-й секретар Станіславського обласного комітету КП(б)У.

28 травня 1959 — 5 лютого 1962 року — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КПУ. Увільнений «за станом здоров'я».

Потім — на пенсії. Помер у Києві 13 вересня 1969 року після важкої, довготривалої хвороби (інсульту). Похований на Байковому кладовищі міста Києва.

• полковник

• орден Леніна (23.01.1948)
• орден Богдана Хмельницького 2-го ст. (13.09.1944)
• орден Червоного Прапора (26.10.1943)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (28.04.1945)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст.
• орден Трудового Червоного Прапора
• медалі

• Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. — М., 1959.
• Щербак Филипп Кузьмич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)