Щербець

Реальна історія Щербця простежується від XIII століття. Спочатку меч був знаком судової влади польських королів. Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320, коли після возз'єднання доти розділеної Польщі мечем у Вавельській катедрі коронували на престол Владислава Локетка. У такий спосіб меч використовували до кінця 18 століття, за винятком коронацій деяких правителів.

У загрозливих для польської державності моментах Щербець вивозили з Польщі. Так, у середині XVII і на початку XVIII століття його евакуювали через південний кордон, щоби врятувати від зазіхань нападників-шведів. У 1733 під час війни за спадщину Августа II його ховали від Августа III, щоби той не скористався з реліквії для своєї коронації[1].

у 1790-х роках, коли прусські війська захопили Краків, польські коронаційні реґалії (зокрема, Щербець) були вивезені з замку Вавель до Берліна. Невдовзі Польща на 120 років утратила незалежність.

У 1809-1811 Щербець був виставлений на продаж і придбаний російським міністром юстиції князем Дмитром Лобановим-Ростовським. Від нього меч перейшов до російського князя Демидова, а 1870 року — до відомого колекціонера Олександра Базилевського (посла Росії у Франції).

1884 — меч Щербець разом з усією колекцією Базилевського придбав російський імператор Олександр III. Відтак Щербець зберігався в Ермітажі (Санкт-Петербург).

1928 — за умовами Ризького миру (1921), СРСР повернув коронаційну реліквію Польській Республіці, і Щербець протягом 11 років знову зберігався на Вавелі.

1939 — після початку Другої світової війни евакуйований до Франції, відтак — до Великої Британії, а 1940 року — до Канади, де зберігався у польському посольстві в Оттаві. До комуністичної ПНР через опір польської антикомуністичної еміграції Щербець повернувся лише 1959 року. Нині зберігається у замку Вавель у Кракові як одна з найшанованіших національних реліквій[1].

Завдовжки 98 см. Ефес прикрашений багатим візерунком. Клинок прямий, двобічної заточки. Руків'я плоске, в перетині прямокутне, трохи розширене до гарди. Всі частини ефеса вкриті гравійованими та чорненими золотими пластинами.

Навершя округле, гарда вигнута у бік клинка з розширеннями на кінцях. На боки руків'я та гарди нанесені латинські написи. Меч був прикрашений вузькими іменними срібними пластинами з написами, розташованими на клинку від центру гарди, але вони були втрачені в XIX столітті. Відомо, що повний напис на мечі свідчив про його належність спадковому князю Болеславу, володарю Польщі, Мазовії та Ленчиці (встановити особу цього князя історикам наразі не вдалося).

Готичні піхви з золотими та срібними прикрасами, ймовірно, були створені для меча в 1320, але втрачені у 1819—1874. Трикутний емальований щит геральдичної форми з білим орлом на червоному тлі — єдиний зі збережених елементів піхов[1].

Орнаментація та написи на ефесі[2]

	Аверс		Вузькій бік	Реверс		Вузькій бік
Навершя	Inscription on the obverse of the pommel of Szczerbiec Середнє коло: Стилізована літера Т (або Т на верхній частині C) між літерами альфа і омега увінчаними хрестами, над хрестом у розетці		Ромбічний малюнок	Inscription on the reverse of the pommel of Szczerbiec Середнє коло: Виноградний кущ		Ромбічний малюнок
	Зовнішнє кільце: Напис: + REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IUDICV. M			Зовнішнє кільце: Виноградне листя
Руків'я	Ornamentation on the obverse of the grip of Szczerbiec	Угорі: Крилатий лев Святого Марка, напис: MARCVS	Напис: LIST E. EST. GLAUD… h.BOLEZLAI ‘DVC… (зараз втрачений і замінений ромбічним малюнком)	Ornamentation on the reverse of the grip of Szczerbiec	Угорі: Орел Святого Івана, напис: IhOANNES	Напис: CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN (зараз втрачений і замінений наповненням з воску)
		Середина: Крилатий бик Святого Луки, напис: LVCAS			Середина: Ангел Святого Матвія, напис: MMThCVS
		Унизу: Агнець Божий			Унизу: Агнець Божий
Хрестовина		Лівий кінець: Крилатий лев Святого Марка	Малюнок з трикутників		Лівий кінець: Ангел Святого Матвія	Малюнок з трикутників
	Inscription on the reverse of the crossguard of Szczerbiec Середина: Напис: QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT			Inscription on the obverse of the crossguard of Szczerbiec Середина: Напис: CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL над малюнком з виноградного листя
		Правий кінець: Крилатий бик Святого Луки			Правий кінець: Орел Святого Івана

Встановлене у 1990-х роках, усупереч тодішньому рішенню Львівської міської ради, на польському військовому меморіалі Личаківського цвинтаря бронзове зображення Щербеця періодично стає каменем спотикання в українсько-польських взаєминах[3].

• Щербець // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Zamek Królewski na Wawelu
• Меч Щербець // ostarbeiter.vn.ua
• Меч «Щербець» будемо відстоювати навіть силою, — польська молодь у Львові // ZIK, 9.08.2013