Щербець

Щербець (пол. Szczerbiec) — власна назва меча коронаційної реліквії польських королів. Єдина зі збережених давніх реґалій династії П'ястів.

Щербець
Дата створення / заснування 13 століття
Держава  Польща
Місце розташування Q9337658?
Маса 1,26 кг
Творець невідомо
Країна походження Рейнська область
З матеріалу залізо, латунь і золото
Зображує Агнець, Лев святого Марка, Bull of Saint Luked, Eagle of Saint Johnd, Angel of Saint Matthewd і Виноград
Зберігається в колекції в Королівський замок на Вавелі
Метод виготовлення Чернь
Дата виведення з експлуатації 1764
Довжина або відстань 98,4 см
Ширина 5 см
Типологія Оукшота type XIId
Напис + REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IVDICV. M, MARCVS, LVCAS, IhOANNES, MMThCVS, LIST E. EST. GLAVD… h.BOLEZLAI ‘DVC…, CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN, QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT і CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL
 Щербець у Вікісховищі

За легендою, меч отримав своє ім'я після того, як на ньому залишилася щербина після удару Болеслава Хороброго цією зброєю по Золотих воротах (на виїзді з Києва 1018 року). Але цю подію вважають малоймовірною, бо похід Болеслава Хороброго на Київ відбувся ще до будівництва Золотих воріт (1037). Хіба б меч був надщерблений об давніші ворота Києва або ж це було здійснено правнуком Болеслава.

Коронаційний парадний меч польських королів

Реальна історія Щербця простежується від XIII століття. Спочатку меч був знаком судової влади польських королів. Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320, коли після возз'єднання доти розділеної Польщі мечем у Вавельській катедрі коронували на престол Владислава Локетка. У такий спосіб меч використовували до кінця 18 століття, за винятком коронацій деяких правителів.

У загрозливих для польської державності моментах Щербець вивозили з Польщі. Так, у середині XVII і на початку XVIII століття його евакуювали через південний кордон, щоби врятувати від зазіхань нападників-шведів. У 1733 під час війни за спадщину Августа II його ховали від Августа III, щоби той не скористався з реліквії для своєї коронації[1].

Пригоди Щербеця після розділів Речі Посполитої

у 1790-х роках, коли прусські війська захопили Краків, польські коронаційні реґалії (зокрема, Щербець) були вивезені з замку Вавель до Берліна. Невдовзі Польща на 120 років утратила незалежність.

У 1809-1811 Щербець був виставлений на продаж і придбаний російським міністром юстиції князем Дмитром Лобановим-Ростовським. Від нього меч перейшов до російського князя Демидова, а 1870 року — до відомого колекціонера Олександра Базилевського (посла Росії у Франції).

1884 — меч Щербець разом з усією колекцією Базилевського придбав російський імператор Олександр III. Відтак Щербець зберігався в Ермітажі (Санкт-Петербург).

1928 — за умовами Ризького миру (1921), СРСР повернув коронаційну реліквію Польській Республіці, і Щербець протягом 11 років знову зберігався на Вавелі.

1939 — після початку Другої світової війни евакуйований до Франції, відтак — до Великої Британії, а 1940 року — до Канади, де зберігався у польському посольстві в Оттаві. До комуністичної ПНР через опір польської антикомуністичної еміграції Щербець повернувся лише 1959 року. Нині зберігається у замку Вавель у Кракові як одна з найшанованіших національних реліквій[1].

Опис меча

Завдовжки 98 см. Ефес прикрашений багатим візерунком. Клинок прямий, двобічної заточки. Руків'я плоске, в перетині прямокутне, трохи розширене до гарди. Всі частини ефеса вкриті гравійованими та чорненими золотими пластинами.

Навершя округле, гарда вигнута у бік клинка з розширеннями на кінцях. На боки руків'я та гарди нанесені латинські написи. Меч був прикрашений вузькими іменними срібними пластинами з написами, розташованими на клинку від центру гарди, але вони були втрачені в XIX столітті. Відомо, що повний напис на мечі свідчив про його належність спадковому князю Болеславу, володарю Польщі, Мазовії та Ленчиці (встановити особу цього князя історикам наразі не вдалося).

Готичні піхви з золотими та срібними прикрасами, ймовірно, були створені для меча в 1320, але втрачені у 1819—1874. Трикутний емальований щит геральдичної форми з білим орлом на червоному тлі — єдиний зі збережених елементів піхов[1].

Орнаментація та написи на ефесі[2]
АверсВузькій бікРеверсВузькій бік
Навершя
Inscription on the obverse of the pommel of Szczerbiec
Середнє коло: Стилізована літера Т (або Т на верхній частині C) між літерами альфа і омега увінчаними хрестами, над хрестом у розетці
Ромбічний малюнок
Inscription on the reverse of the pommel of Szczerbiec
Середнє коло: Виноградний кущ
Ромбічний малюнок
Зовнішнє кільце: Напис:
+ REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IUDICV. M
Зовнішнє кільце: Виноградне листя
Руків'я
Ornamentation on the obverse of the grip of Szczerbiec
Угорі: Крилатий лев Святого Марка, напис:
MARCVS
Напис:
LIST E. EST. GLAUD… h.BOLEZLAI ‘DVC…
(зараз втрачений і замінений ромбічним малюнком)
Ornamentation on the reverse of the grip of Szczerbiec
Угорі: Орел Святого Івана, напис:
IhOANNES
Напис:
CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN
(зараз втрачений і замінений наповненням з воску)
Середина: Крилатий бик Святого Луки, напис:
LVCAS
Середина: Ангел Святого Матвія, напис:
MMThCVS
Унизу: Агнець Божий Унизу: Агнець Божий
Хрестовина Лівий кінець: Крилатий лев Святого Марка Малюнок з трикутників Лівий кінець: Ангел Святого Матвія Малюнок з трикутників
Inscription on the reverse of the crossguard of Szczerbiec
Середина: Напис:
QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT
Inscription on the obverse of the crossguard of Szczerbiec
Середина: Напис:
CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL
над малюнком з виноградного листя
Правий кінець: Крилатий бик Святого Луки Правий кінець: Орел Святого Івана

Меч Щербець на Личаківському цвинтарі

Встановлене у 1990-х роках, усупереч тодішньому рішенню Львівської міської ради, на польському військовому меморіалі Личаківського цвинтаря бронзове зображення Щербеця періодично стає каменем спотикання в українсько-польських взаєминах[3].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.