Щербець
Щербець (пол. Szczerbiec) — власна назва меча — коронаційної реліквії польських королів. Єдина зі збережених давніх реґалій династії П'ястів.
Щербець | |
Дата створення / заснування | 13 століття |
---|---|
Держава | Польща |
Місце розташування | Q9337658? |
Маса | 1,26 кг |
Творець | невідомо |
Країна походження | Рейнська область |
З матеріалу | залізо, латунь і золото |
Зображує | Агнець, Лев святого Марка, Bull of Saint Luked, Eagle of Saint Johnd, Angel of Saint Matthewd і Виноград |
Зберігається в колекції в | Королівський замок на Вавелі |
Метод виготовлення | Чернь |
Дата виведення з експлуатації | 1764 |
Довжина або відстань | 98,4 см |
Ширина | 5 см |
Типологія Оукшота | type XIId |
Напис | + REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IVDICV. M, MARCVS, LVCAS, IhOANNES, MMThCVS, LIST E. EST. GLAVD… h.BOLEZLAI ‘DVC…, CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN, QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT і CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL |
Щербець у Вікісховищі |
За легендою, меч отримав своє ім'я після того, як на ньому залишилася щербина після удару Болеслава Хороброго цією зброєю по Золотих воротах (на виїзді з Києва 1018 року). Але цю подію вважають малоймовірною, бо похід Болеслава Хороброго на Київ відбувся ще до будівництва Золотих воріт (1037). Хіба б меч був надщерблений об давніші ворота Києва або ж це було здійснено правнуком Болеслава.
Коронаційний парадний меч польських королів
Реальна історія Щербця простежується від XIII століття. Спочатку меч був знаком судової влади польських королів. Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320, коли після возз'єднання доти розділеної Польщі мечем у Вавельській катедрі коронували на престол Владислава Локетка. У такий спосіб меч використовували до кінця 18 століття, за винятком коронацій деяких правителів.
У загрозливих для польської державності моментах Щербець вивозили з Польщі. Так, у середині XVII і на початку XVIII століття його евакуювали через південний кордон, щоби врятувати від зазіхань нападників-шведів. У 1733 під час війни за спадщину Августа II його ховали від Августа III, щоби той не скористався з реліквії для своєї коронації[1].
Пригоди Щербеця після розділів Речі Посполитої
у 1790-х роках, коли прусські війська захопили Краків, польські коронаційні реґалії (зокрема, Щербець) були вивезені з замку Вавель до Берліна. Невдовзі Польща на 120 років утратила незалежність.
У 1809-1811 Щербець був виставлений на продаж і придбаний російським міністром юстиції князем Дмитром Лобановим-Ростовським. Від нього меч перейшов до російського князя Демидова, а 1870 року — до відомого колекціонера Олександра Базилевського (посла Росії у Франції).
1884 — меч Щербець разом з усією колекцією Базилевського придбав російський імператор Олександр III. Відтак Щербець зберігався в Ермітажі (Санкт-Петербург).
1928 — за умовами Ризького миру (1921), СРСР повернув коронаційну реліквію Польській Республіці, і Щербець протягом 11 років знову зберігався на Вавелі.
1939 — після початку Другої світової війни евакуйований до Франції, відтак — до Великої Британії, а 1940 року — до Канади, де зберігався у польському посольстві в Оттаві. До комуністичної ПНР через опір польської антикомуністичної еміграції Щербець повернувся лише 1959 року. Нині зберігається у замку Вавель у Кракові як одна з найшанованіших національних реліквій[1].
Опис меча
Завдовжки 98 см. Ефес прикрашений багатим візерунком. Клинок прямий, двобічної заточки. Руків'я плоске, в перетині прямокутне, трохи розширене до гарди. Всі частини ефеса вкриті гравійованими та чорненими золотими пластинами.
Навершя округле, гарда вигнута у бік клинка з розширеннями на кінцях. На боки руків'я та гарди нанесені латинські написи. Меч був прикрашений вузькими іменними срібними пластинами з написами, розташованими на клинку від центру гарди, але вони були втрачені в XIX столітті. Відомо, що повний напис на мечі свідчив про його належність спадковому князю Болеславу, володарю Польщі, Мазовії та Ленчиці (встановити особу цього князя історикам наразі не вдалося).
Готичні піхви з золотими та срібними прикрасами, ймовірно, були створені для меча в 1320, але втрачені у 1819—1874. Трикутний емальований щит геральдичної форми з білим орлом на червоному тлі — єдиний зі збережених елементів піхов[1].
Аверс | Вузькій бік | Реверс | Вузькій бік | |||
---|---|---|---|---|---|---|
Навершя | Ромбічний малюнок | Ромбічний малюнок | ||||
Зовнішнє кільце: Напис: + REC. FIGVRA. TALET. AD AMOREM. REGVM. ET. PRINCIPVM. IRAS IUDICV. M |
Зовнішнє кільце: Виноградне листя | |||||
Руків'я | Угорі: Крилатий лев Святого Марка, напис: MARCVS |
Напис: LIST E. EST. GLAUD… h.BOLEZLAI ‘DVC… (зараз втрачений і замінений ромбічним малюнком) |
Угорі: Орел Святого Івана, напис: IhOANNES |
Напис: CVM. QVO. EI DNS. OS. AVXIL ETVR. ADUS. PARTES. AMEN (зараз втрачений і замінений наповненням з воску) | ||
Середина: Крилатий бик Святого Луки, напис: LVCAS |
Середина: Ангел Святого Матвія, напис: MMThCVS | |||||
Унизу: Агнець Божий | Унизу: Агнець Божий | |||||
Хрестовина | Лівий кінець: Крилатий лев Святого Марка | Малюнок з трикутників | Лівий кінець: Ангел Святого Матвія | Малюнок з трикутників | ||
QVICVMQVE hEC + NOMI[N]A DEII SECVM TVLERI[T] NVLLVM PERICVL[VM] CN EI OMNINO NOC[E]BIT |
CON. CITOMON.. EEVE SEDALAI. EBREbEL над малюнком з виноградного листя | |||||
Правий кінець: Крилатий бик Святого Луки | Правий кінець: Орел Святого Івана |
Меч Щербець на Личаківському цвинтарі
Встановлене у 1990-х роках, усупереч тодішньому рішенню Львівської міської ради, на польському військовому меморіалі Личаківського цвинтаря бронзове зображення Щербеця періодично стає каменем спотикання в українсько-польських взаєминах[3].