Щербицька Аріадна Гаврилівна

Щерби́цька Аріа́дна Гаври́лівна (у дівоцтві Жеромська) (15 листопада 1923, Таганрог 11 листопада 2015, Київ) — дружина колишнього керівника УРСР, першого секретаря Комуністичної партії України, члена Політбюро ЦК КПРС, голови Ради міністрів УРСР Володимира Васильовича Щербицького .

Дружина керівника УРСР
1972  1989
Попередник Шелест Іраїда Павлівна
Наступник Івашко Людмила Василівна
Народилася 15 листопада 1923(1923-11-15)
Таганрог, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Померла 11 листопада 2015(2015-11-11) (91 рік)
Київ, Україна
Похована Байкове кладовище
Відома як шкільний учитель
Країна СРСР і Україна
У шлюбі з Щербицький Володимир Васильович
Діти Син Валерій (помер), донька Ольга (померла)
Рідня онука Рада (живе у Болгарії), онук Юрій
Нагороди

Біографічні дані

Народилася 15 листопада 1923 року в місті Таганрог у родині польського інженера[1].

У 22-річному віці у Тбілісі зустрілася з 27-річним Володимиром Щербицьким, який у той час у званні капітана Радянської армії проходив військову службу в танковій бригаді Закавказького військового округу.

Одружилися 13 листопада 1945 року.

Школа № 57 по вул. Прорізній, 19, де Рада Гаврилівна 30 років пропрацювала вчителем
Зовнішні зображення
Весільне фото
Сімейне фото — Володимир Васильович з дружиною, донькою та сином
Родина В. В. Щербицького
З донькою Ольгою

Під час строкатої кар'єри чоловіка як партійного та державного діяча вона завжди супроводжувала чоловіка за місцем його роботи.

Після остаточного переїзду Володимира Щербицького в Київ до пенсійного віку працювала вчителем у середній школі № 57 по Прорізній вулиці, 19. Отримала звання «Заслужений учитель України».

Оскільки Українська РСР була членом ООН і мала власне Міністерство закордонних справ України, при регулярних перебуваннях у ній глав іноземних держав, з 1972 по 1989 роки, Аріадні Гаврилівні доводилося виконувати дуже відповідальну роль першої леді країни, очолюючи культурні та екскурсійні заходи для дружин глав іноземних країн.

Померла 11 листопада 2015 року, за чотири дні до свого 92-го дня народження, у Києві після тривалої важкої хвороби. Похована в одній могилі з чоловіком на Байковому кладовищі (6-а ділянка).

Родина

Син Валерій помер 1991 року після тривалої хвороби у Клінічній лікарні «Феофанія».

Дочка Ольга, закінчила романо-германський факультет Київського національного університету імені Шевченка. Працювала шкільним учителем. Померла 2014 року після тривалої хвороби у Клінічній лікарні ''Феофанія''[2]. Двічі була одружена, з болгарським консулом у Києві Цвєтаном Ночевим, а згодом із болгарським бізнесменом Борислав Діонісієвим. Її дочка Рада проживає в Болгарії. Також залишився онук Юрій, який проживає в Києві і є студентом одного з університетів.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.