Щитомордник уссурійський

Загальна довжина досягає 73 см. Голова велика, край морди злегка закруглений. Міжщелепний щиток зверху ледь помітний. Довжина лобного щитка дещо більше за його ширину. Тім'яні щитки дуже великі, значно перевершують по довжині та ширині лобовий. Черевних щитків — 145—166, підхвостових — 37-51. Навколо середини тулуба є 21 рядок луски. Має парні трубчасті отруйні зуби на дуже рухомій верхньощелепній кістці.

Спина має бурий, коричневий або темно-коричневий майже чорний кольор. З боків хребта, з боків тулуба, за головою йде рядок еліптичних округлих плям, світліших всередині й облямованих темним кільцем. В середині кільця іноді помітно темну цятку. Еліптичні кільця на спині можуть зливатися. За межі з черевними щитками, від голови до анального отвору з боків тулуба йде рядок коричневих або чорних ромбічних плям. Черево сірого кольору з дрібними білими цятками у передній частині.

Це вологолюбний вид. Дуже добре плаває. Полюбляє береги річок, болота, не уникає рисових полів. Дотримується відкритих просторів, вкритих травою або чагарником ліщини, верболозу. Зустрічається на висоті до 1300 м над рівнем моря.

На зимівлю йде у жовтні — напочатку листопада. Нерідко зимує у значних спільнотах. Вихід із зимівлі відбувається з кінця березня до кінця травня.

Харчується жабами, рибою, вкрай рідко дрібними ссавцями.

Це досить отруйна змія. У складі отрути переважають гемотоксини, що діють на кровотворну систему, викликають крововилив, тромбози і в підсумку великі некрози. Присутня також частка нейротоксинів, які діють на нервову систему, викликаючи параліч дихального центру та інших нервових вузлів.

Це живородна змія. Парування відбувається у квітні-травні. У вересні — напочатку жовтня самки приносять 4-11 дитинчат довжиною 15-18 см.

Мешкає у Приморському, Хабаровського краях, Амурській області Росії, північно-східному Китаї, Кореї.

• McDiarmid,R.W.; Campbell,J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
• Словник-довідник із зоології. — К., 2002.