Юзеф Венявський

Юзеф Венявський (пол. Józef Wieniawski; 23 травня 1837, Люблін — 11 листопада 1912, Брюссель) — польський піаніст і композитор. Брат Генрика і Юліана Венявських. Брат-близнюк Олександра Венявського[6], сином якого був композитор Адам Тадеуш Венявський.

Юзеф Венявський
пол. Józef Wieniawski
Народився 23 травня 1837(1837-05-23)[1][2][…]
Люблін, Королівство Польське (1815–1915), Російська імперія[1][3][4]
Помер 11 листопада 1912(1912-11-11)[3][2][…] (75 років)
Брюссель, Бельгія або Брюссель, Бельгія[4]
Поховання Іксельське кладовищеd
Країна Польща
 Російська імперія
Діяльність піаніст, композитор, музичний педагог
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Знання мов польська[2]
Заклад Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського і Королівська консерваторія в Брюсселі
Жанр класична музика
Батько Tadeusz Wieniawskid
Брати, сестри Julian Wieniawskid і Генрик Венявський[1][5]

Біографія

З асимільованої єврейської сім'ї — батько, дід з боку матері і дядько були лікарями[7]. Навчався в Паризькій консерваторії у П'єра Ціммермана і Антуана Мармонтеля, а також у Шарля Валантена Алькала (композиція та камерний ансамбль). З 1853 р. займався в Веймарі у Ференца Ліста, потім удосконалював свою композиторську майстерність в Берліні у Адольфа Бернгарда Маркса.

З дитячих років Юзеф Венявський багато концертував (у тому числі в дуеті з братом Генриком) у Франції та інших європейських країнах. У 1866 — 1869 роках був професором Московської консерваторії. З 1870 року він жив і працював у Варшаві, був одним із засновників Варшавського музичного товариства, а в 1875–1877 рр. очолював його; на цей час припадає створення при товаристві змішаного хору, до роботи з яким Венявський залучив Олександра Михайловського. З 1878 р. і до кінця своїх днів був професором Брюссельської консерваторії.

Як піаніст Венявський був відомий, зокрема, пропагандою творчості Фридерика Шопена — в тому числі виконанням всіх його етюдів і концертами, повністю складеними з шопенівської музики. Серед виконавців, з якими йому доводилося виступати в ансамблі, були Йозеф Йоахім, Леопольд Ауер, Альфредо Піатті й інші провідні музиканти епохи.

Похований на кладовищі Ікселья в передмісті Брюсселя.

Творчість
Портрет Юзефа Венявського зі збірки «Знамениті піаністи» (1893)

Серед творів Венявського переважає фортепіанна музика в жанрах, розроблених Шопеном: етюди, вальси, полонези, мазурки, балади; в цілому Венявський-композитор виступав як пропагандист і популяризатор польської музичної культури за кордоном, поєднуючи проходження шопенівської традиції з використанням гармонійних і композиційних новацій свого часу[8].

Венявському належать також кілька творів у великій формі: симфонія ре мажор (тв. 49, 1890), фортепіанний концерт соль мінор (тв. 20, 1859), сонати для скрипки і фортепіано (тв. 24) і віолончелі та фортепіано (тв. 26), увертюра «Вільгельм Мовчазний» (фр. Guillaume le Taciturne; тв. 43, 1887).

Записи

Більшість опублікованих творів Венявського сьогодні записані.

Концерт записувався кілька разів. У 52 томі серії «Романтичний фортепіанний концерт» фірми Hyperion Records вийшов запис Хеміша Мілна з Шотландським симфонічним оркестром BBC під диригуванням Міхала Дворжіньского (також на диску записаний другий концерт Германа Гьотца).

У 2008 році польська фірма Acte Préalable записала диск з фортепіанними творами Венявського у виконанні польського піаніста Томаша Каменяка (Tomasz Kamieniak). Запис отримав премію за популяризацію забутої польської музики. Другий диск, що включає твори для фортепіано як в дві, так і в чотири руки, був записаний у 2013 році (виконавці Валентина Сеферінова і Венера Бойкова). Ця ж фірма випустила запис симфонії і увертюри «Вільгем Мовчазний» (Orkiestra Symfoniczna Filharmonii Podkarpackiej im. Artura Malawskiego, диригент Piotr Wajrak).

Примітки
  1. В. Венявский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 224–225.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117363855 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Венявский // Венгрия — Вильно — 1928. — Т. 10. — С. 244.
  6. Magdalena Nowicka. Nieznana rodzina sławnego skrzypka.
  7. Halina Goldberg «The Age of Chopin: Interdisciplinary Inquiries»
  8. James Parakilas. The Ballade as Nationalist Tribute: Józef Wieniawski // The nineteenth-century piano ballade: An anthology. — A-R Editions, Inc., 1990. — P. XIV.

Література
  • Wieniawski, Joseph // Baker's Biographical Dictionary of Musicians / Completely Revised by Nicolas Slonimsky. — Fifth Edition. — New York : G. Schirmer Inc., 1958. — P. 1794—1795.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.