Юліус Ріхард Петрі

Річар Петрі
Julius Richard Petri
Народився 31 травня 1851(1851-05-31)
 Німеччина, Бремен
Помер 20 грудня 1920(1920-12-20) (69 років)
 Німеччина, Зайц
Місце проживання Берлін
Країна Німеччина
Діяльність біолог, хірург
Alma mater Шаріте
Галузь Мікробіологія, військова медицина, хірургія
Заклад Kaiserliches Gesundheitsamt, Göbersdorf sanatorium, Museum of Hygiene, Kaiserliches Gesundheitsamt
Членство Kaiserliches Gesundheitsamtd і Q1412244?
Відомий завдяки: Чашка Петрі

 Юліус Ріхард Петрі у Вікісховищі

Ю́ліус Рі́хард Пе́трі (нім. Julius Richard Petri; 31 травня 1852 20 грудня 1921) — німецький бактеріолог, якому приписують винайдення чашки Петрі під час роботи асистентом Роберта Коха.

Біографічні відомості

Юліус Петрі народився в 1852 році в німецькому Бармені. Після навчання служив лікарем в берлінській клініці Шаріте. У 1876 році Петрі отримав докторантуру та продовжив службу військового лікаря, дослужившись зрештою до майора медичної служби.

У 1896 році Юліус Петрі став членом королівського міністерства охорони здоров'я і керівником однієї з бактеріологічних лабораторій, перебуваючи при цьому регістрірунгсратом (старшим державним радником).

Вчений відомий у першу чергу тим, що, працюючи разом з Робертом Кохом, винайшов в 1877 році лабораторний посуд, який пізніше назвали на його честь.Julius Richard Petri

Окремі роботи

  • Das Mikroskop. Von seinen Anfängen bis zur jetzigen Vervollkommnung (1896)
  • Versuche zur Chemie des Eiweissharns (1876)
  • Apparat zur Bestimmung des Wassergehalts in der Milch durch Destillation im Vacuum
  • Über die Methoden der modernen Bakterienforschung (1887)
  • Die Gefährlichkeit der Carbon-Natron-Oefen (1889)
  • Gewerbehygiene (1890)
  • Versuche über die Verbreitung ansteckender Krankheiten, insbesondere der Tuberkulose, durch den Eisenbahnverkehr und über die dagegen zu ergreifenden Massnahmen (1893)
  • Zur Beurtheilung der Hochdruck-Pasteurisir-Apparate (1897)
  • Zum Nachweis in Butter und Milch (1897)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.