Роберт Кох

Ро́берт Кох (нім. Robert Koch; 11 грудня 1843 — 27 травня 1910) — німецький мікробіолог, один з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології.

Роберт Кох
нім. Robert Heinrich Hermann Koch[1]
Ім'я при народженні нім. Robert Heinrich Hermann Koch[1]
Народився 11 грудня 1843(1843-12-11)[2][3][…]
Клаустальd, Q819712?, Королівство Ганновер, Німецький союз або Клаусталь-Целлерфельд, Zellerfeld Districtd, Німеччина
Помер 27 травня 1910(1910-05-27)[4][2][…] (66 років)
Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[5]
·гострий інфаркт міокарда
Країна  Німецька імперія
 Німецький союз
Національність німець
Діяльність біолог, лікар, винахідник, фотограф, викладач університету, хімік, військовий лікар
Alma mater Геттінгенський університет
Галузь мікробіологія
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Ступінь доктор[6]
Науковий керівник Георг Майснерd і Рудольф Вірхов
Відомі учні Йоганес Фібіґер, Август фон Вассерман, Alexander Crever Abbottd і John Addison Fordyced
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Російська академія наук, Французька академія наук[7], Паризька медична академія і Національна академія наук США
Відомий завдяки: виявленню збудників холери, туберкульозу, отриманню в чистій культурі збудника сибірки
Батько Hermann Kochd
У шлюбі з Еммі Кохd, Гедвіга Кохd і Emmy Fraatzd
Родичі William Threlfalld
Нагороди

Почесний громадянин Берлінаd

Honorary citizen of Clausthal-Zellerfeldd

іноземний член Лондонського королівського товариства

Автограф
 Роберт Кох у Вікісховищі

Відомий своєю роллю у визначенні збудників туберкульозу, холери та сибірки та проведенням експериментів для підтвердження концепції інфекційного захворювання.[8] Кох проводив на мешканцях африканських колоній експерименти з ліками, які нині вважаються недопустимими, зокрема, з препаратами миш'яку. Крім своїх інноваційних досліджень із захворювань, які включали експерименти з людьми, Кох створив і вдосконалив лабораторні технології та методи в галузі мікробіології, зробив основні відкриття в галузі громадського здоров'я.[9] Його дослідження стали основою для створення постулатів Коха — серії з чотирьох узагальнених принципів, що пов'язують певні мікроорганізми з конкретними хворобами, які сьогодні залишаються «золотим стандартом» у медичній мікробіології[9]. У 1905 році Кох отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини за свої новаторські дослідження в галузі туберкульозу.[9] Інститут Роберта Коха названо на його честь.

Біографія

1866 року закінчив Геттінгенський університет. У 1872—1880 роках працював санітарним лікарем у Вольштині (Польща), де організував домашню лабораторію і здійснив свої перші мікробіологічні дослідження. Там є його меморіальний музей.

У 1885—1891 роках — професор Берлінського університету і директор інституту гігієни. Директор інституту інфекційних хвороб у Берліні (1891—1904 роки), що пізніше був названий його ім'ям.

Основні праці Коха присвячені виявленню мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. З цією метою Кох здійснив експедиції до Єгипту, Індії. Вперше одержав чисту культуру раніше відкритої бактерії (тоді — бацили) сибірки, чим довів її здатність утворювати спори, і пояснив шляхи поширення цієї хвороби. У 1884 році він сформулював так звані постулати Коха — правила визначення специфічності збудників інфекційних захворювань. Відкрив та описав холерний вібріон — збудника холери.

Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882, коли оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз. Як у той час, так і тепер, це захворювання є однією з головних причин світової людської смертності. Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій туберкульозу, але попередити захворювання за допомогою цієї вакцини йому не вдалося. Антиген під назвою туберкуліну дотепер застосовують як допоміжний засіб при діагностиці туберкульозу для виявлення реакції гіперчутливості сповільненого типу на токсин туберкульозної бактерії. Вакцинація проти туберкульозу з'явилась тільки за декілька років після смерті Коха, але це ніяк не зменшує важливості відкриття і заслуг його в справі боротьби з туберкульозом. Він не тільки відкрив збудника туберкульозу — бактерії, які одержали назву «паличок Коха», але й довів, що певні види бактерій завжди спричиняють певну хворобу. Крім того, Кох розробив метод селекції окремих видів бактерій і їхньої культивації на поживних середовищах. За ці досягнення в 1905 році Нобелівський комітет удостоїв Роберта Коха Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Роберт Кох був удостоєний багатьох нагород, в тому числі прусського ордена Пошани (1906).

Помер раптово від серцевого нападу в Баден-Бадені.

Пам'ять

На його честь назвали Берлінський інститут інфекційних хвороб. Його ім'я носять наукові премії — нім. Robert-Koch-Preis Німеччини та англ. Robert Koch Award. Його ім'я носять багато вулиць у різних містах Німеччини.

Див. також

Примітки
  1. https://www.britannica.com/biography/Robert-Koch
  2. Encyclopædia Britannica
  3. nobelprize.org — Nobel Foundation.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Шамин А. Н. Кох Роберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 13 : Конда — Кун. — С. 295.
  6. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118564064 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  7. NNDB — 2002.
  8. «Robert Koch.» World of Microbiology and Immunology. Ed. Brenda Wilmoth Lerner and K. Lee Lerner. Detroit: Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 Apr. 2013.
  9. Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. Print.

Джерела
  • Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. (англ.)
  • «Heinrich Hermann Robert Koch.» World of Scientific Discovery. Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 April 2013. (англ.)
  • Manfred Vasold: Robert Koch, der Entdecker von Krankheitserregern. Spektrum der Wissenschaften Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2002, ISBN 3-936278-21-0 (нім.)
  • Энциклопедия виноградарства / главный редактор А. И. Тимуш. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. (рос.)

Посилання
  • Robert Koch — Biographical Nobel Prizes and Laureates (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.