Юнайтед

Фільм в основному розповідає про взаємини помічника тренера Джиммі Мерфі та молодого гравця Боббі Чарлтона. Дія розпочинається восени 1956 року, коли Мерфі дає Чарлтону перший шанс зіграти в основній команді Манчестер Юнайтед, яку на той момент називають «Малюками Басбі» за те, що в основному складі грають тільки вихованці його школи. Серед інших гравців, які зображені у фільмі, Марк Джонс, Дункан Едвардс, Едді Колман, Гаррі Ґреґґ та інші.

Менеджер клубу Метт Басбі переконує керівника Футбольної ліги Англії Алана Гердекера дозволити його команді брати участь у Кубку чемпіонів за умови, що вони будуть повертатися вчасно на кожен матч чемпіонату Англії. Вперше Манчестер боровся за цей трофей у сезоні 1956-57, коли вони здобули чемпіонський титул в Англії, та мають право виступати там знову після захисту домашнього титулу.

Команда виступає добре і вдома, і за кордоном. Проте під час польоту з матчу у Белграді проти Црвени Звезди літак вимушений сісти на дозаправку у Мюнхені, і при повторному зльоті сталася аварія. У ній загинуло сім гравців команди (включаючи Марка Джонса та Едді Колмана). Гаррі Ґреґґ допомагає вцілілим у катастрофі: Боббі Чарлтон зазнав незначних ушкоджень, проте Дункан Едвардс та Метт Басбі серйозно постраждали. Протягом тижня Чарлтона виписують із лікарні, і він повертається до Англії, але Едвардс і Басбі залишаються у критичному стані. Джиммі Мерфі не було на літаку, оскільки він був зі своєю національною збірною, але одразу ж прилітає, щоб відвідати своїх колег у лікарні.

За два тижні Дункан Едвардс помирає у лікарні, що ще більше б'є по Боббі Чарлтону, який уже готовий закінчити із футболом. Втім, Джиммі Мерфі переконує його передумати і вже скоро він знову починає грати за Юнайтед.

Всупереч усім труднощам, Мерфі обіцяє виставити команду на наступний домашній матч — фінал Кубку Англії 1958, і бере команду під опіку до кінця сезону, поки Басбі відновлюється після травм.

• Девід Теннант — Джиммі Мерфі
• Джек О'Коннел — Боббі Чарлтон
• Сем Клафлін — Дункан Едвардс
• Дуґрей Скотт — Метт Басбі
• Дін Ендрюс — Берт Воллі
• Кейт Ешфілд — Альма Джордж
• Девід Колдер — Гарольд Гардман
• Нейл Даджон — Алан Гердекер
• Тім Гілі — Томмі Скіннер
• Мелані Гілл as Сіссі Чарлтон
• Філіп Гілл-Пірсон as Едді Колман
• Томас Хоуз — Марк Джонс
• Бен Піл — Гаррі Ґреґґ
• Броґан Вест — Девід Пеґґ

Фільм було виготовлено компанією World Productions з бюджетом 2 мільйони фунтів.[2] Під час підготовки сценарію Кріс Чібнолл розмовляв із вцілілими у аварії та з їхніми сім'ями.

Фільм знімався у листопаді та грудні 2010 року у північній Англії.[3][4] Стадіон Брентон Парк у Карлайлі було використано для зйомок Олд Траффорду 1950-х.[2]

Рейтинг фільму склав 2.89 мільйони глядачів (12.8 %) аудиторії BBC Two о 21:00 та 346,000 (1.5 %) глядачів на BBC HD.[5]

Сенді Басбі, син Метта Басбі, сказав, що «фільм зроблений убого». Він зазначив, що розчарований із того, що з його сім'єю ніхто не консультувався з приводу сюжету, хоча у фільмі і йдеться про «малюків Басбі». Крім того, на його думку, образ Метта Басбі було представлено «огидно».[6][7]

Відгук Джеральда Ґілберта у The Independent також включав у себе критику гангстерського образу Метта Басбі та зображення Алана Гердекера як злодія.[8]

Джим Вайт у The Telegraph був більш лояльним: «Юнайтед чудово воскресив футбольну атмосферу 50-х, і я повірив у видиво післявоєнного Олд Траффорд. А Девід Теннант у головній ролі повинен звернути на себе увагу кожного, хто відповідає за будь-які нагороди».[9]

Сем Волластон у The Guardian прокоментував фільм так: «Є багато дрібних приємних відмінностей між футболом зараз і футболом тоді… Чи можете ви уявити зараз, щоб футболіст казав дівчині, що він сантехнік, бо у сантехніка кращі перспективи? Або щоб футболіст привселюдно курив люльку, як це робив капітан команді Марк Джонс? Це ж мило… Але, звісно, у центрі фільму Кріса Чібнола страшна трагедія, що забрала життя восьми із „малюків Басбі“. І зроблений фільм красиво — сильно, влучно і дуже людяно. Якщо під час перегляду ви не пустили сльозу, ви міцніші за мене».[10]

Фільм було номіновано на премію Prix Europa 2011 як «Найкращий європейський телепродукт».[11]

• Юнайтед на сайті «BBC Online»(англ.)
• Юнайтед — BBC Press Pack