Юркевич Анатолій Іванович

Анатолій Іванович Юркевич (30 серпня 1968(19680830), Шимкент) — український бізнесмен. У 2005-2007 роках був заступником голів Київської ОДА Євгена Жовтяка та Віри Ульянченко. Входить до списку ста найбагатших українців[джерело?]. У 2013 році журнал «Фокус» оцінював його статки у $229,8 млн. Голова ради директорів компанії «Мілкіленд-Україна». Кандидат економічних наук.

Юркевич Анатолій Іванович
Народився 30 серпня 1968(1968-08-30) (53 роки)
Шимкент, Казахська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Діяльність бізнесмен
Alma mater Київське вище військово-інженерне училище зв'язку
Батько Іван Юркевич
У шлюбі з Одружений
Діти Четверо дітей

Біографія

Ранні роки

Народився 30 серпня 1968 року у казахстанському місті Шимкент. 1990 року закінчив Київське вище військово-інженерне училище зв'язку. 1992 року був звільнений у запас.

Бізнес

Перший мільйон доларів заробив на продажі шпротів[джерело?].

У 1997 році купив перший сироварний завод у Кам'янці-Подільському та Ніжинський молочний завод. У 2002 році придбав Менський сирний завод у Чернігівській області. Станом на 2006 рік Юркевич мав десятки підприємств, котрі виробляли сир.[джерело?]

2008 рік — купив у Росії Останкінський молокозавод. Став власником мережі супермаркетів «Край» і «Країна», ТРЦ «Магеллан» у Києві, будівельного проекту «City State». Є власником компанії «Мілкіленд», яка має 10 заводів в Україні[1][2]. В 2003—2005 роках «Мілкіленд» став лідером серед виробників сиру в Україні. Інший актив Український Професійний Банк 2015 р. було визнано неплатоспроможним [3].

У 2011 р. Юркевич увійшов до сотні найвпливовіших українців за версією журналу «Корреспондент» [4]. 2012 року «Мілкіленд» почав бізнес в Євросоюзі, придбавши сироробний завод «Островія» у Польщі. 2013 р. російські активи «Мілкіленду» поповнилися заводом «Сыродел» у Курській області.

Конфлікт із Сбербанком

2004 року було добудовано та введено в експлуатацію ТЦ «Магелан». У 2010 р. виникла необхідість дофінансувати будівництво ТЦ «Магелан» у Харкові. Тому, ДП «Край Поперті» звернулася до «Сбербанку». Першу чергу харківського «Магелану» було введено в експлуатацію в 2011 р., другу чергу планувалося дофінансувати через ВТБ Банк, який надав перший транш фінансування на початку січня 2014 року. Проте вже в лютому 2014 р., після Революції гідності фінансування було припинено. Через це харківський об'єкт довелося віддати ВТБ і почати переговори з реструктуризації боргу зі «Сбербанком». Однак після девальвації гривні впала купівельна спроможність українців, і орендарі не могли сплачувати ТРЦ високі орендні ставки.[джерело?]

У статті, яка була опулбікована на сайті «Українська правда» Юркевич пояснив, що якби виросла дохідність, борги були би віддані. Вони просили «Сбербанк» зменшити відсоткову ставку, однак вони відмовилися. 2015 року довелося продати мережі «Караван» та мережу «Країна» і закрити борги перед банком по відсотках кредиту. У жовтні 2017 р. компанія «Dragon Capital» пропонувала за «Магелан» $22 млн. Проте російське керівництво «Сбербанку» вийшло з переговорів. У серпні 2017 року Антимонопольний комітет дозволив банку придбати «Магелан» [5], але Анатолій Юркевич заявив, що не хоче віддавати ТРК [6].

1 червня 2018 року вхід в ТЦ «Магелан» у Києві був заблокований представниками «Сбербанку» - це були люди у балаклавах та зі зброєю [7]. Це сталося через те, що ДП «Край Проперті» Юркевича заборгувало 68 млн. доларів, а заставою по кредиту виступив ТЦ «Магелан» [8]. У прес-службі банку пояснили, що «Магелан» належав банку на праві власності ще з грудня 2017 р [9]. За словами Юркевича ПАТ «Сбербанк» здійснив захоплення майна третіх осіб та рухоме майно ДП «Край Поперті». Ці компанії не мали з банком жодних кредитних взаємин і вже після захоплення «Магелану» росіяни звернулися до суду з вимогою накласти арешт на їхнє майно. Єдиним виходом Юркевич назвав «створення кола соратників по протистоянню банку агресору та економічного захисту нашої країни» [10].

Політика

У 1998 році брав участь у парламентських виборах. Під час виборів 2004 року підтримував Ющенка, його люди їздили в Донецьк, допомагали організувати проведення третього туру виборів. У 2005 році отримав запрошення від Жовтяка на посаду заступника голови Київської ОДА. Більше півроку працював у Київській облдержадміністрації під керівництвом Ульянченко, після чого вирішив залишити політику.[джерело?]

Громадська діяльність

З 6 лютого 2000 року по 16 листопада 2002 року — заступник Голови Ради Підприємців при Кабміні. З 16 листопада 2002 по 26 травня 2005 року — член Ради Підприємств при Кабміні. З червня 1999 року — Голова Ради Громадської організації Об'єднання підприємців «Ділова ініціатива» (в період з лютого 2004 по квітень 2005 року — член Ради ГО ОП «Ділова ініціатива»).[джерело?]

Статки

У 2008 році журнал Фокус оцінив капітал Юркевича в $145 млн., в 2009 — в $285 млн., в 2010 році — в $120,7 млн., в 2011 — $523 млн. 2011 року Forbes оцінив його активи в $413 млн.[11] У 2011 році зайняв 21 місце в щорічному рейтингу журналу «Кореспондент» «Золота сотня», а у серпні того ж року за версією цього журналу входив до списку 100 найвпливовіших українців [4].

У 2015 році в рейтингу «Forbes» серед найбагатших українців Юркевич посів 72 місце, маючи статки 55 млн. доларів [12], але вже 2016 р. бізнесмен посів 86 місце зі статками 40 млн. доларів [13].

Родина

  • Дружина — Юркевич Ірина Володимирівна.
  • Мати — Ольга Федерівна — співвласник бізнесу.
  • Батько — Іван Юркевич.
  • Діти - Анна та Іван 2006 року народження, Михайло 2007 р. н.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.