Юрій Іванович Гольшанський

Юрій Іванович Гольшанський (пом. 1536) — державний діяч Великого князівства Литовського, князь дубровицький (15051536), степанський (15051511) і гольшанський (15111536), єдиний син князя Івана Юрійовича Гольшанського (пом. 1481) і Анни Михайлівни Чорторийської.

Юрій Іванович Гольшанський
Юрій Іванович Гольшанський
Князь дубровицький
1505  1536
Попередник: Семен Юрійович Гольшанський
Наступник: Іван Юрійович Гольшанський-Дубровицький
Князь степанський
1505  1511
Попередник: Семен Юрійович Гольшанський
Наступник: Острозький Костянтин Іванович і Тетяна Семенівна Гольшанська
Князь гольшанський
1511  1536
Попередник: Олександр Юрійович Гольшанський
Наступник: Іван Юрійович Гольшанський-Дубровицький
 
Народження: 1480
Смерть: 1536(1536)
Країна: Велике князівство Литовське
Рід: Гольшанські
Батько: Іван Юрійович Гольшанський
Мати: Анна Михайлівна Чорторийська
Шлюб: 1) Уляна Іванівна Боровська
2) Марія Андріївна Сангушко
Діти: Іван, Федір, Володимир, Богдана, Семен, Анастасія, Андрій, Марія, Софія, Феодора, Єлена, Анна

Життєпис

В 1481 році у Вільно були страчені удільні князі-змовники Михайло Олелькович Слуцький і Іван Юрійович Гольшанський, які готували замах на життя свого родича і сюзерена, великого князя литовського Казимира Ягеллончика. Після смерті свого батька Юрій Іванович Гольшанський не успадкував батьківський уділ. Уділ страченого Івана Юрійовича Гольшанського розділили між собою його брати, князі Семен і Олександр.

В 1505 році помер князь степанський і дубровицький Семен Юрійович Гольшанський, залишивши після себе двох дочок: Анастасію і Тетяну. Молодша дочка, Тетяна Семенівна Гольшанська, була з 1509 року дружиною знаменитого полководця і великого гетьмана литовського Костянтина Острозького. Старша дочка, Анастасія (пом. 1511), після смерті свого батька успадкувала Степанське князівство. ЇЇ двоюрідний брат, князь Юрій Гольшанський, племінник Семена Юрійовича, отримав у володіння після смерті дядька Дубровицьке князівство.

В 1511 році після смерті княгині степанської Анастасії Семенівни Гольшанської на Степань стали претендувати її молодша сестра Тетяна (дружина великого гетьмана литовського Костянтина Острозького) і двоюрідний брат Юрій Іванович Гольшанський. Костянтин Острозький, чоловік Тетяни Гольшанської, заявив про свої претензії на Степанське князівство. Унаслідок довгих судових позовів Юрій Іванович Гольшанський втратив права на свою частку в Степані, права на Степанське князівство перейшли до Тетяни Гольшанської і її чоловіка Костянтина Острозького.

В тому ж 1511 році помер інший дядько Юрія — князь Олександр Юрійович Гольшанський. Після смерті Олександра Юрійовича, у якого було вісім дітей, Юрій Іванович Гольшанський успадкував Гольшанське князівство.

В 1536 році князь Юрій Іванович Гольшанський помер. Його старший син Януш (Іван) Гольшанський (пом. 1549) успадкував Дубровицьке князівство і Гольшани.

Сім'я

Юрій Іванович Гольшанський був двічі одружений. Його першою дружиною була Уляна Іванівна Боровська, дочка московського князя-перебіжчика Івана Васильовича Боровського (пом. 1508). Вдруге одружився з княгинею Марією Андріївною Сангушко, дочкою старости володимирського і маршалка Волинської землі князя Андрія Олександровича Санґушка (пом. 1534) і Марії Іванівни Острозької.

Діти:

Література

  • Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.