Юрій Іванович Зенович
Юрій Зенович (*бл. 1450 — після 1516) — державний та військовий діяч, урядник, дипломат Великого князівства Литовського.
Юрій Зенович | |
---|---|
Народився | бл. 1450 |
Помер | після 1516 |
Підданство | Велике князівство Литовське |
Посада | намісник (воєвода) Смоленський |
Термін | 1507—1508 роки |
Попередник | Станіслав Кішка |
Наступник | Юрій Сологуб |
Конфесія | православ'я |
Рід | Зеновичі |
Батько | Іван Зенович |
У шлюбі з | Остиковічівна |
Діти | 4 сини |
| |
Життєпис
Походив з заможного сербсько-білоруського роду Зеновичів гербу Деспот. Син Івана Зеновича. Народився близько 1450 року. Отримав у спадок від батька села Сморгонь, Постави, Глибоке, Чурльон, Вишневе. Оженився на представниці роду Остиковичів.
У 1495 році призначається намісником браславським. Того ж року разом з Миколою Радзивіллом, воєводою віленським, очолив литовське посольство, що привезло з Москви наречену великого князя Олександра Ягеллончика — Олену Московську. У 1498 році Зенович отримав від Олександра Ягеллончика підтвердження, видане ще Казимиром IV, на право користування земельними ділянками браславських міщан Вайточки, Ганки, Ганучевича і Богдана, де встиг побудувати собі на тому місці «двір».
Брав участь у війні з великим князівством Московським у 1500—1502 роках. У 1503 році був в складі литовського посольства в Москві щодо укладання нової мирної угоди.
У 1507 році призначено намісником (воєводою) Смоленським. Перебував на посаді до 1508 року. У 1514 році призначається намісником (старостою) Могильовським. Разом з місцевою шляхтою організовував оборону міст від московських військ (в цей час тривала нова війна з великим князівством Московським). У 1516 році отримує посаду маршалка господарського. Подальша доля невідома. До 1522 вже помер.
Родина
- Миколай (д/н—після 1499), загинув в московському полоні
- Юрій
- Михайло
- Іван
Джерела
- Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
- Чагадаева С. М. Смаргонь і яе уладары (белор.) // Памяць: Гісторыка-дакументальная хроніка Смаргонскага раёна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск: БелЭн, 2004. — С. 53—54.