Юрій Ігнатко

Життєпис

Вищу освіту отримав на філософському факультеті у Будапешті, по закінченню якого працював як гімназійний професор там же у столиці[4], викладаючи латинську, грецьку та російську мови. У 1866–1867 роках професор при гімназії в Ужгороді, в 1867–1868 — знов у Будапешті[4], в 1868–1876 — у Левочі, в 1876–1885 — у Лученці посмертно[2].

Підтримував і пропагував погляди панславізму, через це був змушений постійно змінювати місця роботи[3]. Активно виступав у пресі: «Слово» (Львів), «Вѣстникъ для русиновъ Австрійской державы» (Відень), «Pesťbudinské vedomosti» (Будапешт)[4]. Був членом товариства св. Василя Великого і Матиці словацької, співзасновник літературного тижневика Свѣтъ (1867)[2].

Наукова праця

Написав статті про слов'янські мови, про польське і російське письменство [2], що публікував переважно у фаховому часописі «Országos tanáregyleti közlöny» (1867–1868, 1874–1875). Статті з літератури також публікував у будапештських часописах «Fővárosi Lapok» (1869) і «Pesti Napló» (1870)[4]. Писав про вплив хрестових походів на культурний розвиток Європи, про взаємозв'язки індоєвропейських мов. 1875 року опублікував праці грецької поезії, а 1877-го — першу в Угорщині граматику циганської мови «Cigány nyelvtan»[2][4].

Примітки

  1. Поп І., с.251.
  2. Бабота Л., с. 152.
  3. Paul Robert Magocsi, с. 176.
  4. Поп И., сс. 185–186.

Джерела

  • (словац.) Paul Robert Magocsi. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. ISBN 978-80-89046-97-3.
  • (укр.) Любиця Бабота: Ігнатков ЮрІй, Ігнатов. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. ISBN 80-85137-15-1.
  • (укр.) Іван Поп: Ігнатков Юрій. //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. ISBN 978-966-387-044-1 С. 251.
  • (рос.) Иван Поп: Игнатков Юрий. //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. ISBN 966-7838-23-4 Сс. 185–186.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.