Юрій Балабан

Юрій Балабан (пол. Jerzy Bałaban, бл. 1610 — після 1663) — польський шляхтич русько-грецького походження, військовий та державний діяч Речі Посполитої.

Юрій Балабан
Народився близько 1610
Помер після 1663
Підданство Річ Посполита
Національність русин (українець)
Діяльність військовий, урядник
Суспільний стан Польська шляхта
Посада староста теребовельський
Військове звання ротмістр, полковник
Конфесія православний, греко-католик
Рід Балабани
Батько Олександр Балабан
Мати Варвара (Барбара) з Ярмолинських[1] Барбара Сутковска з Ярмолинців
Родичі Гедеон Балабан
Звання полковник коронного війська
Герб

Біографія

Син старости, полковника Олександра Балабана та його дружини Варвари (Барбари) з Ярмолинських (Барбари Сутковської з Ярмолинців).[1]

Замолоду разом з братом Олександром перейшов на греко-католицький обряд,[1][2] подорожував Італією. Після повернення отримав посаду штатного радника короля при його дворі.[3]

1633 р. за згодою короля Сиґізмунда ІІІ Вази отримав уряд (посаду) теребовлянського старости; за одними даними, від батька[4], за іншими — від брата Олександра[5]. 16371638 роки як ротмістр брав участь у військових сутичках в полку брацлавського воєводи Станіслава «Ревери» Потоцького проти козаків Павлюка; потім — під Лубнами, Жовнином — проти Остряниці, Гуні. Мав феодальні суперечки з коронним підчашим Яблоновським Яном Станіславом через Перегінське,[6] з Белжецьким.[7]

У 16391642 рр. господарював у Теребовлянському старостві, вів процеси проти сусідів — були збройні сутички, під час однієї загинув поланецький каштелян Скотніцький. 1643 р. запідозрений у вбивстві Якуба Понятовського, був покараний судом честі (інфамія). У січні-лютому 1643 року брав участь у посольстві до Семигородського господаря Юрія І Ракоці, передав від короля весільні дари. Брав участь в Охматівській битві 1644 року проти кримських татар (також під Воронним). 1645 р. позбавлений посади теребовлянського старости через численні порушення, легковажне ставлення до господарювання. У 1646 році мав разом зі своєю корогвою позов від короля через завдану в Теребовлі шкоду.

Під час Хмельниччини потрапив у полон до кримських татар (під Корсунем; перебував в товаристві гетьмана Мартина Калиновського, у вересні 1650 року одним з останніх бранців був ханом дарований на знак приязні королю Янові ІІ Казимиру[7]). Після викупу брав участь у битвах під Берестечком, Білою Церквою, Батогом (знов кримсько-татарський полон, звільнився 1654 р.). У званні полковника воював з козацькими та московськими військами, у битві під Городком пійманий козаками. 1655 р. виміняли на молодого Бутурліна після угоди під Озерною. У січні 1656 року разом з іншими підписав акт Тишовецької конфедерації. Воював зі шведами, відзначився в битві під Варшавою.

Полковник кавалерії дивізії гетьмана Станіслава «Ревери» Потоцького в битві під Чудновом. Гетьман Стефан Чарнецький, здаючи Краків шведам, вказав в угоді одним з пунктів його звільнення з неволі.[7] У 1663 р. за військові заслуги отримав королівську пенсію 3000 польських флоринів, маєтки на Самбірщині.[2]

Примітки

  1. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — t. 1. — Cz. 2. — S. 35.
  2. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник… — С. 66.
  3. Latacz E. Bałaban Jerzy, h. Korczak… — S. 250. (пол.)
  4. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі… — С. 65.
  5. Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 119.
  6. Cynarski S. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (ok. 1600—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 220. (пол.)
  7. Latacz E. Bałaban Jerzy, h. Korczak… — S. 251. (пол.)

Джерела

  • Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с.: іл. — ISBN 966-7255-01-8.
  • Latacz E. Bałaban Jerzy, h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — S. 250—251. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
  • Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 119—129. (пол.)
  • Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności — Lwów, 1728. — t. 1. — 406 s. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.