Сутківці

Суткі́вці — село Ярмолинецького району Хмельницької області.

село Сутківці
Герб Сутківців Прапор Сутківців
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Ярмолинецький район
Рада Сутковецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA68040530300036264
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1407 р.
Населення 1 249
Територія 2,674 км²
Густота населення 467,09 осіб/км²
Поштовий індекс 32134
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°10′30″ пн. ш. 26°55′45″ сх. д.
Водойми річки Ушиця, Мала Ушиця
Місцева влада
Адреса ради 32134, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Сутківці.
Карта
Сутківці
Сутківці
Мапа

 Сутківці у Вікісховищі

Розміщене в глибокій долині річки Ушиці, за 6 км східніше від містечка Ярмолинці. Населення Сутківців — 1249 осіб (для порівняння: у 1963 році тут проживало 3400 осіб). Орган місцевого самоврядування Сутковецька сільська рада.

Традиційно Сутківці поділяються на частини: Безодня, Габінети, Підмети, Березина, Забрід, Королівка, Замогила, Жолубі, П'ятирічка, Румунія, Козаччина, Гичинці, Хутори. У селі річка Мала Ушиця впадає в Ушицю.

Назва

За переказами, назва села походить від місцевого діалекту «сутки», що означає вузьку стежину, прохід, коридор між горбами, горами.

До народної етимології належить місцева легенда, яка розповідає, як ішов чоловік полями, оглядаючи місцевість та розмірковуючи, як назвати таку місцину. Подумавши трохи, склав частини двох слів докупи й вимовив: «сутки» й «рівці», отож хай і зветься це місце «Сутківці».

Історія

Село виникло у вузькій улоговині серед вапнякових скель, що дало змогу населенню ще з давніх часів перетворити його на неприступну фортецю у південно-західній частині Поділля.

Сутківці вперше згадані в історичних документах 1407 року.

Наполеон Орда. Сутківці

Після захоплення Поділля великий князь литовський Вітовт поділив Поділля на дві частини по річці Мурафі (Морахві) та західну частину віддав польському королю, своєму родичеві Владиславові Ягайлу, який почав роздавати подільські землі своїм наближеним. Серед тих, хто одержав володіння на цій землі, були Ходько Кроат і його син Олександр. Сини Олександра поділилися маєтками: один із них, Дахно, зостався власником Ярмолинців і став називатися Ярмолинським, Федір одержав суміжне село Сутківці і став називатися Сутківецьким. Від цих землевласників пішло два покоління православної української шляхти Ярмолинських і Сутківецьких. Сутківецькі володіли селом до кінця XVI століття.

Сутківці як посаг дружини Барбари з Ярмолинських дісталися вінницькому, теребовлянському, рогатинському старості Олександрові Балабану. Олександр Балабан, як і значна частина подільської руської шляхти, потрапив після битви під Цецорою (біля Могилева-Подільського) в татарський полон. З полону був викуплений через три роки за 10 000 золотих і в 1623 вибудував у Сутківцях оборонний замок (досі збереглися його руїни).

Сутківці також відомі своєю церквою-фортецею, зведеної зі сірого каменю, з конічними дахами башт, з амбразурами та бійницями.

Наприкінці XVII століття Сутківці стають власністю роду Грабянків. У Тадея Грабянки в Сутківцях гостював Джузеппе Бальзамо (граф Каліостро). На прохання Грабянки він розробив для майбутніх українських масонських лож ритуал «Непереможного Скіфського сонця». Граф Сутковецький збирався для початку відновити Річ Посполиту у складі рівноправних Польщі й України (проект «Республіка Світла»). Потому мріяв взагалі створити світову мега-імперію, до якої, окрім Польщі й України, мали б увійти всі землі колишньої Візантії (зокрема, Палестина та північ Африки).

Грамотою Станіслава Понятовського Сутківці отримали статус містечка.

29 жовтня 1921 під час Листопадового рейду через Сутківці проходила Подільська група (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Сучасність

На сьогодні Сутківці — досить велике село. Тут працюють дві школи ЗОШ I—III ст. (повна середня) і ЗОШ I ст. (початкова), а також фельдшерсько-акушерський пункт.

У селі діють незначні сільськогосподарські підприємства й приватні господарства, функціонують декілька крамниць і млин (приватизований).

На північний захід від села, на відстані 2-3 км у понизині рельєфу, витікають джерела з чистою цілющою водою. Сутківчани називають їх «Біла криниця» і «Попова криниця».

Культура

У Сутківцях діє будинок культури, при якому є колектив художньої самодіяльності. Село має власну футбольну команду «Колос». У селі діє сільська бібліотека.

Пам'ятки історії та архітектури

У Сутківцях збереглися такі історико-архітектурні пам'ятки:

Постаті

Галерея

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.