Теребовлянське староство

1403 року згадується перший теребовельський староста. У XV—XVI ст. королівщина Борек разом із 4-ма навколишніми селами входили до складу Теребовлянського староства.[1] 1454 року появився уряд (посада) войського теребовельського (з 1765 року називався войським більщим), єрархія посадова (неповна через відсутність урядів (посад) судових земських, уряду підкоморія) — близько 1660 року.[2]

Під час люстрації в 1564—1565 роках до складу староства входили: Деренівка, Довге, Гумниська, Каптури, Романівка, Семенів, Воля Романівська, Застіноче, Зубів, а відійшли Борківська і Каменецька волості.
Під час люстрації староства в 1570 році дохід від староства становив 5007 злотих, обліковуються також шляхетські села Мшана, Клюничі, Сорока, Целіїв, Целіївський виселок та держави Потоцького (м. Борок і села Качова, Дичків, Самолусківці, Красівка, Дзвінчики) і Сєнявського (м. Камінки і села Росхач, Молчанівка, Хмелища, Лошнівок, Лошнів).
У 1664 році до складу староства входили Гумниська, Каптури, Малів, Романівка, Семенів, Застіноче,[3] Боричівка (вилучена зі складу староства у 1668 р.).[4]

1765 року відбулася остання люстрація староства, дохід становив 22 885 злотих.

Неповний перелік:

• Ґневош з Далевичів — згаданий у 1403 році, перед цим староста львівський та галицький, краківський підкоморій, потім сандомирський каштелян
• Пйотр Влодек (Влодкович) — староста подільський; у Теребовлі 10 березня 1410 р. підтвердив уклад границі, яка розмежовувала село Чернилів (тепер Чернелів-Руський) від Борка[5]
• Гліб Свірзький з Комунова — згаданий у 1422 році
• Боґухвал — згаданий у 1425 році
• Ян Бучацький
• Грицько Кердейович
• брати[6] Іван (Ян) Свинка з Поморян та Сиґізмунд (Зиґмунт) Кердейович з Поморян (також красноставський староста; загинув 1498 року під час нападу татар на родинний замок в Поморянах[7]) — зг. 1462—1471 роках
• Станіслав з Ходча, Хлопів, Любеня — 1471—1473 р.
• брати Ян з Ходча і Миколай Ходецький — 1474—1478 р.
• Сигізмунд Кердей — 1479—1498 р.
• Януш Свєрчовскі (1513 року[8] [9])
• Ян Творовський (Бучацький)[10]
• Бернард Мацєйовський[11][12]
• Бернард Претвич — барський староста, Murus Podoliae
• Якуб Претвич — син Бернарда Претвича, у 1591 році хотів відступити староство сину Яну[13]
• Пйотр Ожґа — фундатор кляштору Кармелітів у Теребовлі[14]
• Пйотр Фірлей — каштелян кам'янецький, староста буцнівський[15][16]
• Олександр Балабан — 1631 (або 1632 р.[17] закінчив будівництво нового замку в Теребовлі
• Юрій Балабан — 1645 р. позбавлений посади через численні порушення, легковажне ставлення до господарювання
• Рафал Казімєж Маковєцкі (початок 1660-х років)[18], в кляшторі кармелітів у Теребовли був його портрет
• Владислав Немирич[19]
• Стефан Потоцький[20] — великий коронний референдар, львівський, калуський, черкаський староста[21]
• Александер Цетнер[22] з 11 лютого 1704, помер 1709 року, також щуровицький староста, син Яна Цетнера
• Міхал Францішек Потоцький
• Йоахім Кароль Потоцький [23]
• Ян Непомуцен Ґрохольський — молодший брат Антонія, син Францішека Ксаверія Грохольських.[24]
• Казимир Жевуський

• Категорія:Теребовлянські старости

• Жерела до історії України-Руси. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської. — С. 114—152.
• Жерела до історії України-Руси. Том 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 4. Люстрація 1570 р. — С. 121—137.
• Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині. Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с. : іл. — ISBN 966-7255-01-8.
• Люстрації королівщин Українських земель XVI—XVIII ст. — К., 1999.
• Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 508 s., 806 il. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
• Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 96—100. (пол.)
• Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 97-100 (55-57), 37 (185). (пол.)

• Potoccy (03) (пол.)