Юрій Веселовський (письменник)

Юрій Веселовський (6 [ 18 ] липня 1872, Москва — 11 квітня 1919, там же) — російський поет, Перекладач зі шведської мови прози і драматургії на російську мову і критик, син історика літератури Олексія Веселовського. У критичних та історико-літературних роботах застосовував культурно-історичний метод.

Юрій Веселовський
Народився 9 грудня 1847(1847-12-09)
Москва
Помер 22 вересня 1898(1898-09-22) (50 років)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Російська імперія
Діяльність письменник, літературний критик, поет, перекладач
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського університету
Знання мов російська
У шлюбі з Марія Веселовська

Біографія

Юрій Веселовський навчався в Лазаревському інституті східних мов в місті Москві, де пройшов гімназійний курс; закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. У період навчання в університеті в квітні 1894 року був членом засновником «Гуртка любителів західноєвропейської літератури» разом з Фриче В. М., Курсинськм А. А., Шулятіковим В. М., Бальмонтом К. Д., Коганом П. С., Самигіним М. В. (Марком Криницьким). Викладав в жіночих гімназіях Москви. Був членом Спілки російських письменників, секретарем Товариства любителів російської словесності та ін.

Співпрацював з «Віснику Європи», «Російській думці», «Науковому слові», «Віснику виховання», «Русских ведомостях» та багатьох інших; багато перекладав, головним чином з французької мови. Писав статті для Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона [1].

Переклав з шведської історичні драми А. Стріндберга і роман Гейєрстама «Влада жінки». Він є також автором педагогічної книги «Трагедія дитячої душі» (1908), та критико-біографічних нарисів про Я. Княжніна і М. Новікова]] (1918).


Веселовський став одним з перших популяризаторів вірменської літератури в Росії. Зокрема, він автор першої російської монографії про вірменського поета Смбата Шах-Азіза (1902). 1906 року вийшли його «Нариси вірменської літератури і життя». Веселовський видавав і редагував перекладні збірники «Вірменські беллетристи» (проза) і «Вірменська муза» (поезія), що вийшли відповідно 1893 і 1907 рр.

Твори
  • Віршовані переклади - Гейне. Вірменські поети. Ібсен. - 1898
  • Нариси вірменської літератури і життя. - Армавір. 1906.
  • Вірменська муза. 1907.
  • Трагедія дитячої душі. - М. 1908
  • Літературні нариси. тт. I-II. - М. 1910
  • Етюди з російської та іноземної літератури. тт. I-II. вид. «Звезда».

Примітки
  1. s:Категория:Словарные статьи Юрия Алексеевича Веселовского

Література
  • Веселовский, Юрий Алексеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Некролог Веселовського, написаний В. Саводник в «Научных известиях», сб. 2, Гиз. 1922.
  • Словник членів Товариства любителів російської словесності при Московському університеті. - М. 1911 (автобіографічні відомості і докладна бібліографія).
  • Російські письменники, 1800-1917: Біографічний словник. Москва, 1989. Т. 1. С. 436-437..

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.