Юрій Миколайович Зенович
Юрій Зенович (бл. 1510 — †1583) — державний діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.
Юрій Зенович | |
|---|---|
| Народився | 1510 |
| Помер | 1583 |
| Підданство | |
| Національність | литвин |
| Титул | шляхтич |
| Посада | староста |
| Конфесія |
православ'я кальвінізм |
| Рід | Зеновичі |
| Батько | Миколай Зенович |
| У шлюбі з |
Софія Глібович Ганна Слуцька |
| Діти |
Кшиштоф Гальшка |
 Герб герб «Деспот» | |
Життєпис
Походив з сербсько-литовського роду Зеновичів гербу Деспот. Син Миколая Зеновича. Замолоду оженився на представниці роду Глебовичів. 1547 році отримує староства чечерське і пропойське (до 1570 року). Між 1553 та 1555 роками під впливом Миколая Радзивілла Чорного перейшов з православ'я у кальвінізм, звівши в Сморгоні кальвіністський збір.
З 1558 року брав участь у Лівонській війні. У 1559 році разом з Яном Ходкевичем за наказом короля Сигізмунда II Августа займався охороною кордону лівонського ордену з Московським царством. З загоном в 500 вершників забезпечував охорону Режици. 1564 року звитяжив у битві на Улі.
1566 році призначається на посаду каштеляна полоцького, яку обіймав до 1570 року. за пописом 1567 року мав виставляти зі своїм маєтностей 47 коней. 1568 року з успіхом керував обороною Лепеля, за що отримав місто в пожиттєве управління. У 1570 року короткий термін володів лепельським староством. 1577 року стає старостою дісненським. 1579 році стає смоленським каштеляном.
У 1580 року у складі військ свого зятя Михайла Вишневецького брав участь у поході проти московських володінь, зокрема у захоплені Трубецька, плюндруванні сіверщини, перемозі над московським військом у битві на річці Судость. Помер у 1583 році.
Родина
1. Дружина — Софія, донька Івана Глібовича, великого канцлера литовського
дітей не було
2. Дружина — Ганна, донька князя Івана Слуцького
Діти:
- Кшиштоф (бл. 1540—1614)
- Гальшка (д/н—1594), дружина Михайла Вишневецького, старости черкаського
Джерела
- Urszula Augustyniak, Testamenty ewangelików reformowanych w Wielkim Księstwie Litewskim, Warszawa, Wydawnictwo Semper, 1992, ISBN 83-900523-0-X, s. 23, 34-36.
- Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
- Чагадаева С. М. Смаргонь і яе уладары (белор.) // Памяць: Гісторыка-дакументальная хроніка Смаргонскага раёна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск: БелЭн, 2004. — С. 54—55.