Юрій Миколайович Зенович

Юрій Зенович (бл. 1510 — †1583) — державний діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

Юрій Зенович
Народився 1510
Помер 1583
Підданство
Національність литвин
Титул шляхтич
Посада староста
Конфесія православ'я
кальвінізм
Рід Зеновичі
Батько Миколай Зенович
У шлюбі з Софія Глібович
Ганна Слуцька
Діти Кшиштоф
Гальшка
Герб

герб «Деспот»

Життєпис

Походив з сербсько-литовського роду Зеновичів гербу Деспот. Син Миколая Зеновича. Замолоду оженився на представниці роду Глебовичів. 1547 році отримує староства чечерське і пропойське (до 1570 року). Між 1553 та 1555 роками під впливом Миколая Радзивілла Чорного перейшов з православ'я у кальвінізм, звівши в Сморгоні кальвіністський збір.

З 1558 року брав участь у Лівонській війні. У 1559 році разом з Яном Ходкевичем за наказом короля Сигізмунда II Августа займався охороною кордону лівонського ордену з Московським царством. З загоном в 500 вершників забезпечував охорону Режици. 1564 року звитяжив у битві на Улі.

1566 році призначається на посаду каштеляна полоцького, яку обіймав до 1570 року. за пописом 1567 року мав виставляти зі своїм маєтностей 47 коней. 1568 року з успіхом керував обороною Лепеля, за що отримав місто в пожиттєве управління. У 1570 року короткий термін володів лепельським староством. 1577 року стає старостою дісненським. 1579 році стає смоленським каштеляном.

У 1580 року у складі військ свого зятя Михайла Вишневецького брав участь у поході проти московських володінь, зокрема у захоплені Трубецька, плюндруванні сіверщини, перемозі над московським військом у битві на річці Судость. Помер у 1583 році.

Родина

1. Дружина — Софія, донька Івана Глібовича, великого канцлера литовського

дітей не було

2. Дружина — Ганна, донька князя Івана Слуцького

Діти:

Джерела

  • Urszula Augustyniak, Testamenty ewangelików reformowanych w Wielkim Księstwie Litewskim, Warszawa, Wydawnictwo Semper, 1992, ​ISBN 83-900523-0-X​, s. 23, 34-36.
  • Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
  • Чагадаева С. М. Смаргонь і яе уладары (белор.) // Памяць: Гісторыка-дакументальная хроніка Смаргонскага раёна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск: БелЭн, 2004. — С. 54—55.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.