Юрій М'єнь
Юрій М'єнь[1][2] (інший варіант написання прізвища — Мень, в.-луж. Jurij Mjeń, нім. Georg Möhn, 14 травня 1727, Грубочиці, Лужиця, Саксонія — 22 серпня 1785, Н'єсвачідло, Лужиця, Саксонія) — серболужицький письменник і поет, лютеранський священик. Йому належать перші спроби світської поезії в лужицькій літературі.[1]
Юрій М'єнь | ||||
---|---|---|---|---|
в.-луж. Jurij Mjeń | ||||
Ім'я при народженні | в.-луж. Jurij Mjeń | |||
Народився |
14 травня 1727 Grubditzd, Німеччина | |||
Помер |
22 серпня 1785 (58 років) Neschwitzd, Нешвіц, Баутцен, Саксонія | |||
Країна | Саксонія | |||
Діяльність | письменник, парох | |||
Мова творів | верхньолужицька | |||
|
Біографія
Ю. М'єнь народився 14 травня 1727 року в селі Грубочиці, розташованому біля міста Будишина. У 1746 році закінчив теологічний факультет Лейпцизького університету.
З 1750 року був лютеранським священиком у селі Н'єсвачідло. Був відомим проповідником, свої проповіді видав друком лужицькою мовою у кількох збірках.
Творчість
Юрій М'єнь відзначався як палкий захисник рідної мови; поет захоплено оспівав її в своєму найкращому творі «Лужицької мови багатство й хвала в лицарській пісні»[2] («Serbskeje rěče zamożenje a chwałba we rěčerskim kěrlišu»). Цей твір є парафразою оди Г. Клопштока про рідну мову «Поетична пісня». Твір у стилі бароко возвеличує лужицьку мову.[3] Вірш було видано у 1806 році сином поета Р. М'єнєм.
Ю. М'єнь був перекладачем німецького поета Г. Клопштока.[3]
Література
- Трофимович К., Моторний В. Нариси з історії серболужицької літератури. — Львів, 1970.
Виноски
- Серболужицька література. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 10. — 1983.
- Слов'янське літературознавство і фольклористика. Т.1. — К.: Наукова думка. — 1965. — С. 88.
- Е. Сятковська. Спроба переодизації істрії верхньолужицької літературної мови. // Проблеми слов'янознавства. Вип. 60, 2011. — С. 207—216.