Юрій Радзивілл (каштелян)
Юрій Радзивілл (пол. Jerzy Radziwiłł, 14 грудня 1578 —13 лютого 1613) — князь, литовський аристократ, державний діяч та урядник Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Мав посаду троцького каштеляна.
Юрій Радзивілл | |
---|---|
| |
Народився | 14 грудня 1578 |
Помер |
13 лютого 1613 Жирмуни |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | литовець |
Діяльність | політик |
Титул | князь |
Посада | Каштелян троцький, староста мозирськийd, посол Сейму Речі Посполитоїd, Marshal of the Court of the Grand Duchy of Lithuaniad і Q99605698? |
Конфесія | кальвінізм |
Рід | Радзивілли |
Батько | Микола Радзивілл |
Мати | Олена Глібович |
У шлюбі з | Зофія Зборовська |
| |
З життєпису
Народився 14 грудня 1578 року. Син новогрудського воєводи Миколи Радзивілла та його дружини Олени Глібович з гілки на Полонці.
Рано осиротів, його опікуном був стрийко Христофор Перун Радивил. Навчався у Страсбургу, Базелі. У 1599 став маршалком Трибуналу ВКЛ.
24 жовтня 1601 його дружиною стала кальвіністка Зофія зі Зборовських (померла після 1618), донькою ґнезненського каштеляна Яна. Авраам Сенюта одружився з його вдовою.[1][2] Кілька їхніх дітей померли немовлятами. Дружині відписав кілька своїх маєтків.
Помер у своєму маєтку в Жирмунах 13 лютого 1613 року, був похований у кальвінському зборі містечка Докудова[3] у червні того року.
Примітки
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — S. 716. (пол.)
- Lulewicz H. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1578—1613)… — S. 235.
- Dokudowo // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 94. (пол.) — S. 94. (пол.)
Джерела
- Lulewicz H. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1578—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — 193—384 s. — S. 234—236. (пол.)