Юсив

Юси́в (лат. modus iussivus, від iubeo — «наказую», «командую») — спосіб дієслова, що виражає непряму форму спонукання[1], наказ, прохання[2], звернені до 3-ї особи[3]. В українській мові утворюється аналітично: Хай живе! Хай він підійде!

Як окрема категорія юсив виділяється у семітських, кушитських[4] і папуаських мовах.

Деякі автори називають «юсивом» також гортатив — вираження спонукання, адресоване в тому числі до самого мовця, тобто до 1-ї особи множини[5].

У мовах світу
  • Естонська: Poisid ärgu .jooksku! — «Хай хлопчики не бігають!»
  • Фінська: Lukekoon hän tämä kirja! — «Хай він читає цю книжку!»

Примітки
  1. побудительное наклонение, юссив (рос.)
  2. Эстонский язык: пособие по морфологии Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
  3. О ГРАММАТИЧЕСКИХ СРЕДСТВАХ АКТУАЛИЗАЦИИ ЗНАЧЕНИЙ ИРРЕАЛЬНОЙ МОДАЛЬНОСТИ В ИНГУШСКОМ ЯЗЫКЕ (рос.)
  4. КУШИТСКИЕ ЯЗЫКИ (рос.)
  5. Гусев В. Ю. Типология специализированных глагольных форм императива. — С. 23-24. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.