Юхан Петтер Арреніус

Юхан Петтер Арреніус (швед. Johan Petter Arrhenius) — шведський ботанік і агроном[3]. Дядько вченого-хіміка, лауреата Нобелівської премії з хімії в 1903 році Сванте Арреніуса[4].

Юхан Петтер Арреніус
швед. Johan Peter (Pehr, Petter) Arrhenius
Народився	27 вересня 1811(1811-09-27)[1] Q10541757?, Швеція[1]
Помер	5 вересня 1889(1889-09-05)[1] (77 років) Стокгольм, Швеція
Країна	Швеція
Діяльність	політик, ботанік, автор, агроном
Alma mater	Уппсальський університет
Галузь	ботаніка
Посада	Member of the First Chamberd[2]
Членство	Шведська королівська академія наук
Юхан Петтер Арреніус у Вікісховищі

Народився 27 вересня 1811 року в Яреді (лен Кальмар)[5]. З 1830 року навчався в Упсалі, в 1840 році був призначений доцентом ботаніки, в 1848 році — начальником знову відкритого агрономічного інституту в Ультуні, поблизу Уппсали. У 1850 році обраний професором, а в 1862 році — секретарем Агрономічної академії в Стокгольмі і займав цей пост до 1881 року (також у 1882—1883 роках тимчасово заміщав померлого спадкоємця)[5]. Своєю викладацькою та літературною діяльністю зробив значний внесок у справу розвитку сільського господарства в Швеції. Його підручники «Lä robok i Botanik» (5 вид., 1882), «Handbok i Svenska jordbruket» (4 вид., 1879) і «Landbrukspraktika» (3 вид., 1876), так само як його серія «Smärre samlade skrifter i landthushållningen» (27 випусків, 1858—1885) отримали значне поширення. Арреніус брав участь і в політичному житті своєї країни як член верхньої палати (1867—1872)[3].

Помер у Стокгольмі 5 вересня 1889 року[5].