Яголдай Сарайович

Яголдай Сарайович (Єголдай) — князь тюркського походження (можливо, тотожний беку Ягалтаю, котрий у 1340—1350-х рр. перебував при дворі ханів Золотої Орди Джанібека та Бірдібека). Десь в другій четверті XV століття (близько 1438—1440 років) Яголдай прийняв литовське підданство й одержав комплекс маєтностей, до яких входили Мужеч (на Пслу, між сучасними містами Суджа та Обоянь Курської області), Милолюбль (на Сіверському Дінцю) й Оскол (нині м. Старий Оскол Білгородської області). Цей обширний феод, зафіксований в ярлику хана Золотої Орди Тохтамиша як «тьма Сарайового сина Яголдая», був успадкований його нащадками й проіснував до кінця 15 ст.; 1497 Яголдайовщину, як складову частину Путивльського повіту, поділили між кількома київськими боярами; 1500 вона, як і решта Путивльщини, відійшла до Великого князівства Московського.

Джерела та література

О. В. Русина. Яголдай Сарайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 724. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.