Путивльський повіт

Путивльський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, Московської держави, Російської імперії, а потім (після революції) РРФСР. Повіт входив до складу: Київського князівства до 1471, Київського воєводства (1471—1500), Новгород-Сіверського князівства (1500—1526), Московської держави, Російської імперії: Бєлгородської губернії (17271779), Курського намісництва (17791797) і Курської губернії (17971924). Повітовим центром було місто Путивль.

Путивльський повіт у Російській імперії
Герб повітового центру
Губернія Курська губернія
Центр Путивль
Створений 1727
Скасований 1924
Площа 2518,5 верст²
Населення 164 133 осіб (1897)

Історія

Путивльський повіт відомий як адміністративно-територіальна одиниця з XV століття. Він входив спочатку до Київського князівства, а потім до складу Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Центром повіту було місто Путивль (відоме з 1146 року).

Повіт розміщувався на величезній території: середня течія р. Сейма, по річках Сулі, Пслу, Воркслі, Дінцю (крім їхніх нижніх течій) та й до Осколу.

До складу повіту входили волості: Биринська, Городиська, Донецька, Жолвазька, Залуцька, Клепецька, Колодезька, Лопатинська, Лосицька, Меленська, Мужецька, Немирська, Ницанська, Ординська, Печерська, Синецька, Утешківська, Хотенська, Хотмишська. У 1500 р. був завойований Великим князівством Московським, після чого увійшов до його складу.

У XVII столітті від повіту відійшли західні волості, які колонізували русини з Речі Посполитої. На сході також повіт зменшився, у зв'язку з заснуванням на його теренах нових повітів: Обоянського та Бєлгородського.

За адміністративної реформи Петра І в 1708 році повіти були скасовані, замість них були утворені дистрикти, місто Путивль із однойменним дистриктом увійшов до складу Севської провінції Київської губернії.

1727 року зі складу Київської губернії була виділена Бєлгородська губернія, зі включенням до неї Бєлгородської, Орловської й Севської провінцій. Дистрикти були перейменовані в повіти. Путивльський повіт увійшов до складу Севської провінції Бєлгородської губернії.

1779 року Бєлгородська губернія була поділена на Курське й Орловське намісництва. Путивльський повіт увійшов до складу Курського намісництва (перетворено в Курську губернію в 1797 році).

В 1802 році повіти були розукрупнені. Частина території Путивльського повіту була передана до складу Рильського повіту

C 1802 по 1918 роки кордони Путивльського повіту існували без значних змін.

У період між 1918 і 1924 роками багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад повіту.

За постановою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року Путивльський повіт було скасовано, а його територія ввійшла до складу укрупненого Рильського повіту.

16 жовтня 1925 року територія колишнього Путивльського повіту (без Крупецької волості та села Козіно Шалигінської волості) була передана УСРР. При переході на області, округи і райони на території колишнього повіту був утворений Путивльський район.

Населення

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 164133 мешканці. В повітовому місті — 9955 мешканців.

Географія

Склад

Станом на 1880 рік налічував 294 сільських громади, 470 поселень у 21 волості. Населення — 119740 особа (60158 чоловічої статі та 59582 — жіночої), 14 390 дворових господарств[1].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 109226 88508
Приватної власності 121028 76307
Казенної власності 2393 666
Іншої власності 4219 2095
Загалом 236866 167576

Адміністративний поділ

Волосний поділ станом на 1880 рік:

Назва Центр Населення Кількість дворів Площа, десятин Площа орної
землі, десятин
Кількість поселень (сільських громад)
1 Берюхівська Берюха 5395 834 10937 8991 85 (23)
2 Бочечанська Бочечки 5974 771 13581 10072 6 (9)
3 Буринська Буринь 5311 806 7723 6922 4 (7)
4 Великонеплюївська Велике Неплюєве 5221 849 8314 7784 4 (10)
5 Волинцівська Волинцеве 5732 698 15996 8117 26 (30)
6 Гвинтівська Гвинтівське 5292 759 11156 7602 8 (18)
7 Глушецька Глушець 5753 819 11440 9262 8 (6)
8 Гружчанська Грузьке 6371 878 10037 8499 13 (9)
9 Казачанська Козацьке 5503 736 11222 5929 6 (12)
10 Клепальська Клепали 5388 827 11742 8119 9 (10)
11 Князівська Князеве 4536 731 11742 8119 35 (24)
12 Краснослобідська Красна Слобода 3572 517 6158 4237 8 (10)
13 Крупецька Крупець 9512 1392 17747 12665 10 (10)
14 Миколаївська Миколаївка 5645 796 8221 7389 7 (16)
15 Новослобідська Нова Слобода 6372 924 10187 5399 7 (7)
16 Попово-Слобідська Попова Слобода 5425 786 8475 7282 3 (9)
17 Пригородська Пригородна 6349 764 17874 9867 149 (33)
18 Рев'якінська Рев'якине 3703 476 6597 5147 17 (10)
19 Черепівська Черепівка 5554 723 12664 9003 8 (11)
20 Шалигінська Шалигине 9580 1155 20360 13679 28 (15)
21 Яцинська Яцине 3442 457 6670 3742 29 (15)

Примітки

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.