Путивльський повіт

Путивльський повіт відомий як адміністративно-територіальна одиниця з XV століття. Він входив спочатку до Київського князівства, а потім до складу Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Центром повіту було місто Путивль (відоме з 1146 року).

Повіт розміщувався на величезній території: середня течія р. Сейма, по річках Сулі, Пслу, Воркслі, Дінцю (крім їхніх нижніх течій) та й до Осколу.

До складу повіту входили волості: Биринська, Городиська, Донецька, Жолвазька, Залуцька, Клепецька, Колодезька, Лопатинська, Лосицька, Меленська, Мужецька, Немирська, Ницанська, Ординська, Печерська, Синецька, Утешківська, Хотенська, Хотмишська. У 1500 р. був завойований Великим князівством Московським, після чого увійшов до його складу.

У XVII столітті від повіту відійшли західні волості, які колонізували русини з Речі Посполитої. На сході також повіт зменшився, у зв'язку з заснуванням на його теренах нових повітів: Обоянського та Бєлгородського.

За адміністративної реформи Петра І в 1708 році повіти були скасовані, замість них були утворені дистрикти, місто Путивль із однойменним дистриктом увійшов до складу Севської провінції Київської губернії.

1727 року зі складу Київської губернії була виділена Бєлгородська губернія, зі включенням до неї Бєлгородської, Орловської й Севської провінцій. Дистрикти були перейменовані в повіти. Путивльський повіт увійшов до складу Севської провінції Бєлгородської губернії.

1779 року Бєлгородська губернія була поділена на Курське й Орловське намісництва. Путивльський повіт увійшов до складу Курського намісництва (перетворено в Курську губернію в 1797 році).

В 1802 році повіти були розукрупнені. Частина території Путивльського повіту була передана до складу Рильського повіту

C 1802 по 1918 роки кордони Путивльського повіту існували без значних змін.

У період між 1918 і 1924 роками багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад повіту.

За постановою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року Путивльський повіт було скасовано, а його територія ввійшла до складу укрупненого Рильського повіту.

16 жовтня 1925 року територія колишнього Путивльського повіту (без Крупецької волості та села Козіно Шалигінської волості) була передана УСРР. При переході на області, округи і райони на території колишнього повіту був утворений Путивльський район.

• 
  Карта Чернігівської губернії та Путивльського повіту, 1921
• 
  Карта Чернігівської губернії та Путивльського повіту, 1921
• 
  Карта Чернігівської губернії та Путивльського повіту, 1922
• 
  Карта Чернігівської губернії та Путивльського повіту, 1923
• 
  Територія колишньої Чернігівської губернії та Путивльського повіту на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Територія колишньої Чернігівської губернії та Путивльського повіту на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 164133 мешканці. В повітовому місті — 9955 мешканців.

• Історія Курської області на сайті обласної адміністрації
• Історія Путивля на неофіційному міському порталі
• Історія Путивльського району на офіційному сайті Путивльської райдержадміністрації

• Олена Русина Путивльські волості XV-початку XVII століть.http://www.ntsh.org/node/171
• Ларіонов С. І. Опис Курського намісництва із древніх і нових різних про нього звісток коротенько зібране. Москва, вільна друкарня Пономарева. 1786. 191 стор. (рос.)
• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.