Ягубець
Ягу́бець — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, центр сільської ради. У селі мешкає 855 людей. Розташоване за 16 км від Христинівки та за 220 км від обласного центру.
село Ягубець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Уманський район |
Рада | Ягубецька сільська рада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | Початок 17 століття[1] |
Населення | 855 |
Площа | 2,943 км² |
Поштовий індекс | 20042 |
Телефонний код | +380 4745 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°44′35″ пн. ш. 29°57′05″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
211 м[2] |
Відстань до обласного центру |
220 км |
Відстань до районного центру |
13 км |
Найближча залізнична станція | Христинівка |
Відстань до залізничної станції |
13 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20042, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Ягубець, вул. Соборна, буд. 2 |
Карта | |
Ягубець | |
Ягубець | |
Мапа | |
Історія села
У XV ст. кримчаки часто нападали на Уманщину, так спустошували її, що швидко з неї стала «Гуманська пустеля». Люди тікали звідси. І донині численні підземні ходи під Уманню ховають у собі безліч таємниць. Відомо, що один з таких ходів вів у район так званих Жовтих Верб. Саме тут розкинулось містечко Обозівка (тепер с. Ягубець), у якому розмішувалися військова та продовольча бази, за першим покликом готові були вирушити в похід обози. У 1653 р. гетьман польський Черницький, ганяючись за полковником Богуном і знищуючи навколо Умані села, на Великдень увійшов в Обозівку, перебивши всіх людей. За переказами, священик, який у цей день відправляв літургію, намагався втекти в ближній ліс, але поляки наздогнали його. Не витримавши катувань, панотець розказав про розташування уманською війська. Кажуть, що слова «Я — губець» вилетіли з вуст нещасного священика, коли він, знаючи про свій тяжкий гріх, впав навколішки і простягнув до неба руки, прохаючи Бога захистити людей, яких він зрадив. Відтоді містечко Обозівка перейменовано на Ягубець.[джерело?]
На початку XX ст. селом Ягубець володів граф Маендорф. Він із сім'єю проживав у Петрограді, а маєток здавав в оренду поміщику — німцю Карлу Мартіну. Населення на той час складало 1420 осіб. З приходом до влади більшовиків першим головою ревкому було обрано Хлівнюка Миколу. У 1922 р. в селі було обрано сільську раду, перший голова — Безносюк Микола.
У 1929 р. в с. Ягубець, під час примусової колективізації, було створено перший колгосп «Борці Жовтня», у 1930 р. — колгосп «9 січня».
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 114 мешканців села.[3]
У роки німецько-радянської війни жителі села воювали на фронтах проти нацистських загарбників, 154 з них не повернулися до рідних домівок. Багато жителів Ягубця за участь у боях отримали державні нагороди. серед них Герой Радянського Союзу Дмитрик Петро Тодосійович.
У післявоєнні роки в селі було створено два колгоспи — «Борці Жовтня», «Перше Травня» і радгосп.
У 1960 р. колгоспи й радгосп об'єднано в одне господарство, яке мало 2613 га землі. У 1963 р. господарство очолив М. В. Андрієнко. У 1968 р. радгосп побудував нове приміщення сільської ради, медпункт. У 1969 р. почалася добудова школи, будівництво побуткомбінату, завершилося будівництво двоповерхового будинку.
Сьогодні у селі є ЗОШ. Будинок культури, дитсадок, магазин, бібліотека. ФАП.
На території сільради діє ДП СГП «Ягубець».
Пам'ятки
Відомі люди
В селі народилися:
- Дмитрик Петро Федосійович — Герой Радянського Союзу.
- Юрченко Андрій Іванович (1926—2007) — радянський футболіст.
Посилання
- УРЕ
- Погода в селі Ягубці
- Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації]