Ядра конденсації
Я́дра конденса́ції або зародок конденсації — рідкі чи тверді завислі в атмосфері частинки,на яких починається конденсація водяної пари, що призводить до виникнення краплин хмар і туманів[1]. Навколо них за певних значень відносної вологості повітря відбувається конденсація водяної пари. Це переважно розчинні гігроскопічні частинки, що містять сполуки хлору, сірки, азоту, магнію, кальцію та продукти згоряння[1]. Розміри (радіуси) ядер конденсації варіюються від 10−7 до 10−4 см (гігантські ядра)[1]. Концентрація ядер конденсації в атмосфері змінюється від одиниць і десятків в 1 см³ повітря над океанами до тисяч і мільйонів у промислових центрах, а в цілому кількість ядер конденсації з висотою зменшується[1].
Ядра конденсації в камері Вільсона
Ядрами конденсації можуть бути також йонізовані атоми, як, наприклад, у камері Вільсона, де конденсація починається вздовж треку високоенергетичної зарядженої частинки.
Див. також
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- (англ.) Climate Change 2001. Indirect Forcing Associated with Aerosols — теоретичні основи впливу вільних аерозолів атмосфери на клімат Землі.
- (англ.) DMS and Climate — вплив океанічного діметилсульфіду на клімат Землі.