Якою зеленою була моя долина
«Якою зеленою була моя долина» (англ. How Green Was My Valley) — американський фільм-драма 1941 року, поставлений режисером Джоном Фордом. Сюжет стрічки є сценарною обробкою Філіпа Данна відомого однойменного роману Річарда Ллуелліна і оповідає про життя сім'ї Морганів у вугільному басейні Південного Уельсу на початку XX століття. Фільм було висунено на премію «Оскар» в 10 номінаціях, у 5-ти з яких він отримав перемогу[2] .
Якою зеленою була моя долина | |
---|---|
How Green Was My Valley | |
| |
Жанр | драма |
Режисер | Джон Форд |
Продюсер | Дерріл Занук |
Сценарист | Філіп Данн |
На основі | роману Річарда Ллуелліна |
У головних ролях |
Волтер Піджон Морін О'Хара |
Оператор | Артур Ч. Міллер |
Композитор | Альфред Ньюман |
Художник | Річард Дей |
Кінокомпанія | 20th Century Fox |
Дистриб'ютор | 20th Century Fox і Netflix |
Тривалість | 118 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1941 |
Дата виходу | 28 жовтня 1941 |
Кошторис | $800 000[1] |
Касові збори | $6 000 000 |
IMDb | ID 0033729 |
Рейтинг | IMDb: |
Якою зеленою була моя долина у Вікісховищі |
У 1990 році фільм було включено до Національного реєстру фільмів Бібліотеки Конгресу США[3].
Сюжет
Покидаючи рідний дім, Г'ю Морган згадує дитинство, що пройшло 50 років тому в долині Уельсу, яка для нього назавжди залишиться такою ж зеленою, якою вона була у той час. Його батько і п'ятеро братів працювали на вугільній шахті. Повсякденне життя підкорялося звичаям, прирівняним до справжніх обрядів. За столом ніхто не вимовляв ані слова; страви, приготовані матір'ю Бет Морган і її донькою Енгеред, слід було поглинати в мовчанні. Авторитет батька не заперечувалися ніколи — але одного разу, коли шахтарям знизили зарплату, сини зважилися на страйк і посварилися з батьком. Вони пішли з рідного будинку — усі, окрім, маленького Г'ю. Один з синів, Айвор, перед тем як піти одружився з Бронвін; їхній союз було скріплено новим пастором, містером Гріфідом, в якого відразу ж закохалася Енгеред.
Страйк тривав 22 тижні. Усі кругом засмучені та звинувачують в усьому голову сім'ї, який опирався страйку. У його будинку вибивають вікна. На нічних зборах на вершині пагорба в мороз і снігопад мати звертається до шахтарів. Вона говорить, що її чоловіка обмовили, і присягається, що уб'є першого, хто йому зашкодить. Дорогою назад вона разом з Г'ю падає в розколину. Лікар говорить, що Г'ю залишився жити тільки дивом. Одужання Г'ю триває довго. Ніхто не знає, коли він знову зможе ходити, але пастор обіцяє, що це станеться навесні. Бронвін читає йому «Острів скарбів». Коли мати робить перші кроки, вона відразу ж йде обійняти свого сина.
Пастор говорить, що готовий допомогти профспілці; якщо той керуватиметься духом справедливості. Таким чином, він вносить злагоду в родину Морганів, і п'ятеро синів повертаються в батьківський будинок. Страйк припиняється; але на зміну йому приходить безробіття. Двоє синів вимушені поїхати до Америки. Навесні, як і було обумовлено, пастор виводить Г'ю на збір первоцвіту і переконує його, що він може ходити. Син власника шахти, дуже пихатий молодик, робить пропозицію Енгеред і отримує її згоду. Перед цим пастор пояснив Енгеред, що не зможе одружитися з нею, оскільки занадто бідний, щоб забезпечити їй гідне життя. Наречені від'їжджають до Південної Африки.
Г'ю йде до школи. Він перший з Морганів, хто вчиться у державній школі. Учитель його мучить, однокласники штовхають і б'ють. Він повертається додому закривавлений. Батько хоче, щоб силач Дей Бендо навчив хлопчика боксу; тоді Г'ю зуміє за себе постояти. Проте учитель ловить його під час бійки і влаштовує йому жорстоку прочуханку. Дей Бендо дає своєрідний урок боксу учителеві, який так нелюдяно ставиться до дітей.
На шахті відбувається нещасний випадок; Івора роздавило вагонеткою. Він гине напередодні народження сина. Г'ю закінчує навчання в школі; тепер у нього є красивий диплом з написами латиною. Батько цікавиться, ким він хоче стати: лікарем чи адвокатом? Г'ю хоче стати шахтарем і уперше в житті спускається в шахту. Двох його братів-шахтарів звільняють. Енгеред сама повертається з Південної Африки, не знайшовши там щастя. Округом розходяться плітки і чутки про її стосунки з пастором. Пастор читає останню проповідь своїм прихожанам, звинувачуючи їх в лицемірстві і боягузтві.
На шахті відбувається обвал. Батько не піднімається на поверхню. Пастор, Г'ю і Дей Бендо спускаються за ним. Хлопчик знаходить його серед уламків. Він кидається до нього; батько помирає, обіймаючи сина. Мати, Енгеред і Бронвін бачать, як піднімають тіло батька. Перед тим як піти з дому дорослий Г'ю (глядач чує тільки його голос) знову бачить перед собою незабутні образи минулого.
В ролях
Волтер Піджон | ···· | Містер Гріфід |
Морін О'Хара | ···· | Енгеред Морган |
Анна Лі | ···· | Бронвін, дружина Івора |
Дональд Крісп | ···· | Гвілім Морган |
Родді Макдавелл | ···· | Г'ю Морган |
Джон Лодер | ···· | Янто Морган |
Сара Оллгуд | ···· | Мисіс Бет Морган |
Баррі Фіцджеральд | ···· | Ківарта |
Патрік Ноулз | ···· | Івор Морган |
Етель Гріффіс | ···· | Місіс Ніколас |
Визнання
Нагороди та номінації фільму «Якою зеленою була моя долина»[4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1941 | Національна рада кінокритиків США | ТОП-10 фільмів | Якою зеленою була моя долина | Включення | |
1941 | Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий режисер | Джон Форд | Нагорода | |
1941 | Найкращий фільм | Якою зеленою була моя долина | 2-е місце | ||
1941 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм | Якою зеленою була моя долина | Нагорода | |
Найкраща режисерська робота | Джон Форд | Нагорода | |||
Найкраща чоловіча роль другого плану | Дональд Крісп | Нагорода | |||
Найкраща жіноча роль другого плану | Сара Олгуд | Номінація | |||
Найкраща операторська робота (чорно-білий фільм) | Артур Ч. Міллер | Нагорода | |||
Найкращий сценарій | Філіп Данн | Номінація | |||
Найкраща робота художника-постановника | Річард Дей, Натан Джуран, Томас Літтл | Нагорода | |||
Найкращий звук | Едмунд Г. Гансен | Номінація | |||
Найкраща музика | Альфред Ньюман | Номінація | |||
Найкращий монтаж | Чарльз Б. Кларк | Номінація | |||
1900 | Асоціація кінокритиків Аргентини | Найкращий фільм іноземною мовою | Якою зеленою була моя долина | Нагорода | |
1990 | Національний реєстр фільмів | Якою зеленою була моя долина | Включення | ||
2007 | Ойнлайн асоціація кіно і телебачення | Найкращий фільм | Нагорода | ||
Джерела
- Лурселль, Жак. How Green Was My Valley/Как зелена была моя долина // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1928-1934. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Примітки
- Solomon, Aubrey (1989). Twentieth Century Fox: A Corporate and Financial History. Lanham, Maryland: Scarecrow Press, p. 241, ISBN 978-0-8108-4244-1.
- 23422/How — Green — Was — My — Valley/awards Інформація про нагороди і номінації фільму на сайті New York Times (англ.)
- Список фільмів Національного реєстру, відсортований за роками випуску (англ.)
- Нагороди та номінації фільму «Якою зеленою була моя долина» на сайті IMDb
Посилання
- Якою зеленою була моя долина на сайті IMDb (англ.) (станом на 29.12.2015)
- Как зелена была моя долина на сайті AllMovie (англ.)
- How Green Was My Valley на TCM Movie Database (англ.)