Якуб Лоренц-Залеський

Якуб Лоренц-Залеський (Залеський — псевдонім) (в. -луж. Jakub Lorenc-Zalěski, нар. 18 липня 1874, Радібор, Німеччина — 18 лютого 1939, Берлін, Німеччина) — лужицький письменник, публіцист і антифашистський громадський діяч. Дід лужицького письменника Кіто Лоренца.

Якуб Лоренц-Залеський
Народився 18 липня 1874(1874-07-18)[1]
Радібор, Баутцен, Саксонія[1]
Помер 18 лютого 1939(1939-02-18)[1] (64 роки)
Берлін, Німецький рейх[1]
Країна  Німецький рейх
Діяльність письменник
Alma mater Лужицька семінарія
Знання мов німецька і верхньолужицька
Членство Матиця серболужицька
Родичі Кіто Лоренц

Біографія

Народився 18 лютого 1874 року в лужицькому селі Радібор в багатодітній родині. У 1887 році вступив в католицьку семінарію в Баутцені, з якої пішов рік по тому. У 1889 році вступив в німецьку школу в празькому районі Мала Страна. Після закінчення школи вступив до Лужицької семінарії, де навчався протягом двох років. Під час свого навчання був членом лужицького студентського братства «Сербовка».

З 1891 року навчався в ремісничому училищі разом зі своїм старшим братом. Відслуживши в армії, став працювати з 1885 року лісником в Західній Німеччині. В кінці Першої світової війни повернувся в Лужицю, де купив лісопилку, яка розташовувалася недалеко від станції на залізничній лінії Берлін-Герліц. Дохід від лісопилки дозволив Якубу Лоренц-Залеському займатися літературною діяльністю. В цей час він публікував свої літературні твори та публіцистику в лужицьких газетах «Serbski Dźenik».

У 1924 році був одним із засновників лужицької політичної партії «Serbska ludowa strona» (Лужицька народна партія, сьогодні — регіональна партія «Лужицкий альянс»). Був головою цієї партії до 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли націонал-соціалісти. У 1925 році взяв участь в Конгресі національних меншин в Женеві. У Цьому ж році взяв собі псевдонім свого польського друга польського політика Аугуста Залеського, який в той час був послом Польщі в Швейцарії. Брав участь в конференціях Ліги націй, представляючи інтереси європейських національних меншин Німеччини.

З 1924 року по 1934 рік був головою Сербського літературного товариства. У 1933 році після приходу до влади націонал-соціалістів був заарештований за свою діяльність на короткий час. Дав обіцянку не займатися політичною діяльністю, після чого емігрував до Чехословаччини. У 1938 році в зв'язку з хворобою повернувся разом з дочкою в Німеччину, де помер в Берліні 18 лютого 1939 року.

Літературна діяльність

У 1892 році вперше опублікував свій перший твір у літературному журналі «Łužica». Після повернення в Лужицю в кінці Першої світової війни писав оповідання та повісті, які публікував у лужицьких літературних журналах. У 1931 році опублікував роман "Kupa zabytych. Roman jedneje pytaceje duše ", який вважається першим твором сучасного лужицького роману. У 1932 році почав писати роман «W putach wosuda» (В оковах долі), який не був закінчений.

Основні твори
  • «Острів забутих» («Kupa zabytych. Roman jedneje pytaceje duše»), 1931.
  • «Wostašan. Powědańcko ze starych serbskich stawiznow», Budyšin 1937.
  • «Serbscy rjekowje. Zběrka wubranych spisow» Volk und Wissen, Berlin 1957.
  • «Kifko», посмертне видання. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin.

Пам'ять
  • Ім'я Якуба Лоренц-Залеського носить одне з регіональних відділень організації Домовіна[2].

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118729039 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. DOMOWINSKA ŽUPA JAKUB LORENC-ZALĚSKI ZAŁOŽENA[недоступне посилання з Май 2019]

Література
  • Гугнін А. А., Введення в історію серболужицької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 122, 128—130, 132, 137—138, 145, 147—150, 153, 155, 162—163, 179, ISBN 5-7576-0063-2
  • Jurij Młynk, Franc Šěn: Lorenc-Zalěski, Jakub/Jan Šołta, Pětr Kunze, Franc Šěn (wud.): Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1984, s. 352
  • Landratsamt des Niederschlesischen Oberlausitzkreises (Hrsg.): Persönlichkeiten des Oberlausitzer Lebens. Teil 1: Muskauer Heide. In: Heimatkundliche Beiträge für den Niederschlesischen Oberlausitzkreis. 12, Görlitz 1995 року, S. 62-69.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.