Як-17
Як-17 (за класифікацією НАТО: «Feather» — перо; Як-17УТІ — Magnet, спочатку Type 16 і Type 26 відповідно) — ранній реактивний винищувач ДКБ Яковлєва. Розроблено на базі Як-15, здійснив перший політ у травні 1947 року. В 1947—1949 роках в СРСР випущено 430 літаків. Літаки Як-17 використовувалися в основному для підготовки льотчиків до освоєння МіГ-15, а також поставлялися на експорт у Китай і країни Східної Європи.
| Як-17 | |
|---|---|
 | |
| Як-17 | |
| Призначення: | реактивний винищувач |
| Перший політ: | травень 1947 року |
| Прийнятий на озброєння: | 1948 |
| Знятий з озброєння: | на початку 1960-х |
| На озброєнні у: |
ВПС СРСР ВПС Польщі ВПС Румунії ВПС Китаю |
| Розробник: | ДКБ ім. Яковлєва і Тбіліський авіаційний завод |
| Виробник: |
 СРСР Тбіліський авіаційний завод |
| Всього збудовано: | 430 |
| Конструктор: | О. С. Яковлєв |
| Максимальна швидкість (МШ): | 748 км/год |
| Дальність польоту: | 395 км |
| Дальність польоту з ППБ: | 717 км |
| Практична стеля: | 12750 м |
| Порожній: | 2081 кг |
| Двигуни: | 1×ТРД РД-10А |
| Тяга (потужність): | 1×910 кгс |
Історія
У висновку акта про державні випробування Як-15 рекомендувалося модифікувати Як-15 у навчально-тренувальний з подвійним керуванням і триколісним шасі. Ґрунтуючись на цих рекомендаціях, колектив почав розробляти одномісний Як-15У і двомісний Як-21Т, які після прийняття на озброєння отримали позначення Як-17 і Як-17УТІ відповідно.
У квітні 1947-го року, на заводі № 464 у Долгопрудному, серійний Як-15 № 01464 був перероблений в спарку Як-21Т, без зброї, з кабіною для двох пілотів і носовою стійкою шасі. Перший політ Як-21Т (льотчик Г. С. Клімушкін) відбувся через місяць 6 травня 1947, через те, що у зв'язку з ремонтом мосту по дорозі в Раменське, перевезти літак не було можливим.
Заводські випробування продовжилися два тижні, в тому ж місяці літак передали в ГК НДІ ВПС на держвипробування, які закінчилися 10 серпня. Випробування показали, що льотні дані Як-21Т істотно не дотягують до заданих вимог, проте зважаючи на потреби ВПС у навчально-тренувальному винищувачі, Як-21Т був рекомендований в серійне виробництво з одною гарматою НС-23КМ і фотокінокулеметом С-13.
Як-15У також був виготовлений з серійного Як-15 на заводі № 464. На літаку стояли дві гармати НС-23 з боєкомплектом 105 патронів, приціл АСП-1 і фотокінокулемет ПАУ-22. Через нову схему шасі носова частина фюзеляжу та конструкція крила були дещо змінені. Була збільшена по довжині і висоті кабіна пілота, літак отримав новий ліхтар з кращим оглядом. Також змінилася форма оперення, при цьому кіль і горизонтальне оперення були збільшені. Проблема недостатнього запасу пального була вирішена завдяки установці паливних баків у крилі.
В червні 1947 відбувся перший політ, а заводські випробування закінчилися 10 серпня. Держвипробування в ГК НДІ ВПС почалися 14 серпня і закінчилися 15 листопада з відміткою задовільно. Після деяких доопрацювань, в березні 1948 року, Як-15У пройшов повторні держвипробування і був рекомендований до серійного виробництва.
Всього під позначенням Як-17 і Як-17УТІ на заводі № 31 у 1948—1949 роках було виготовлено 430 винищувачів. Порівняно з дослідною машиною в серійні літаки були внесені наступні зміни: розмах горизонтального оперення був збільшений з 3,25 до 3,6 м, замість стандартних гармат НС-23 використовувалися НС-23КМ з подовженими стволами. Машини пізніх серій оснащувалися двигунами РД-10А, що мали 50-годинний ресурс.
Модифікації
- Як-15У — Перше позначення Як-17
- Як-21Т — Перше позначення Як-17УТИ
- Як-17 — Серійний винищувач
- Як-17УТИ — Двомісний навчально-тренувальний варіант
- Як-17В — Польське позначення Як-17УТИ
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість:
- біля землі: 700 км/г
- на висоті: 748 км/г
- Практична дальність:
- Практична стеля: 12750 м
- Швидкопідйомність: 17,6 м/с
Озброєння
- Стрілецько-гарматне: 2×23 мм НС-23КМ
- Загальний боєзапас: 2×60 23 мм