Ялинка (казка)

«Ялинка» (дан. Grantræet) — казка данського поета та письменника Ганса Крістіана Андерсена. Казка розповідає про ялинку, яка так сильно хотіла вирости і досягти чогось великого, що не могла радіти життю. Казку вперше було видано К. А. Райтцелем 21 грудня 1844 року в Копенгагені (Данія) разом з «Сніговою королевою». «Ялинка» була першою песимістичною казкою Андерсена.

Ялинка
Grantræet
Ілюстрація Вільгельма Педерсена
Жанр казка
Автор Ганс Крістіан Андерсен
Мова данська
Опубліковано 21 грудня 1844
Переклад М. Старицький, М. Грінченко, І. Труба, О. Іваненко, Г. Кирпа
 Цей твір у  Вікіджерелах

Сюжет

В лісі росте маленька ялинка. Вона хоче вирости і дуже соромиться того, що через неї може перестрибнути заєць, бо це ще більше підкреслює її малий розмір. Лелека розповідає їй, що бачив як зі старших дерев роблять щогли для кораблів, і це викликає у ялинки заздрість. Восени сусідні ялинки зрубують, а горобці розповідають їй, що бачили як їх прикрашають і виставляють в будинках.

Одного разу ялинку теж зрубують, щоб прикрасити нею різдвяне свято. Її купують, приносять у дім, і на Святвечір вона стоїть прикрашена свічками, фарбованими яблуками, іграшками та кошиками з цукерками. Верхівку ялинки увінчано золотою зіркою. Заходять діти та зривають з ялинки всі цукерки та подарунки, а відтак слухають казочку про Хитуна-Бовтуна (Клюмпе-Думпе).

Наступного дня ялинка очікує, що святкування продовжиться, але слуги відносять її на горище. Вона почувається самотньо і розчаровано, але до неї збігаються миші, щоб послухати як вона розповідатиме казочку про Хитуна-Бовтуна. Також приходять пацюки і коли вони висловлюють своє незадоволення простою казкою, миші йдуть і вже більше не вертаються. Навесні ялинку, що вже зів’яла та втратила свої колишні барви, виносять у двір. Хлопчик забирає зірку з її верхівки. Відтак ялинку розрубують на дрова та спалюють.

Історія видання

«Ялинку» разом зі «Сніговою королевою» 21 грудня 1844 року в Копенгагені (Данія) видав К. А. Райтцель у збірці «Нові казки. Перший том. Друга збірка. 1845.» (Nye Eventyr. Første Bind. Anden Samling. 1845.). Казку перевидали 18 грудня 1849 року в збірці «Казки. 1850», а потім 15 грудня 1862 у збірці «Казки та оповідання. 1862.».[1] Відтоді казку було перекладено різними мовами та надруковано в багатьох країнах світу.

Щоб сприяти її розповсюдженню, Андерсен читав цю казку вголос на званих вечорах. В грудні 1845 року він прочитав «Ялинку» та «Гидке каченя» прусській принцесі, а потім читав «Ялинку» на різдвяному святі у графа Бісмарка-Болена. На цьому святкуванні був присутній фольклорист Вільгельм Грімм і, згідно щоденниковому запису Андерсена, казка йому сподобалася.[2]

Примітки
  1. Hans Christian Andersen: The Fir Tree. Центр Ганса Крістіана Андерсена. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 31 січня 2015.
  2. Wullschlager, Jackie. Hans Christian Andersen: The Life of a Storyteller. Видавництво Чіказького університету. с. 256–258,272, 379. ISBN 0-226-91747-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.