Іваненко Оксана Дмитрівна

Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві.

Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка.

Зі спогадів Оксани Іваненко:

Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років…Псувала на своє безліч паперу…і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався «Гриб». Мій журнал, правда, після кількох номерів «прогорів»… Але я продовжувала писати нескінченні повісті.

Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.

У 1926 році закінчила факультет соціального виховання Харківського інституту народної освіти, у 1931 році — аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київській філії цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії імені Горького під керівництвом Антона Макаренка.

У 1932–1939 працювала у видавництві «Молодий більшовик», у 1947–1951 роках — у журналі «Барвінок». У 1939–1957 роках мешкала у Києві в будинку письменників Роліті.

Померла в Києві 17 грудня 1997 року. Похована на Байковому кладовищі.

Друкувалася з 1925 року. За роки літературної діяльності видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва:

• «Майка та жабка» (1930);
• «Дитячий садок» (1931);
• «Черевички» (1933);
• «Лісові казки» (1934);
• «Великі очі» (1936);
• «Джмелик» (1937);
• «Три бажання» (1940);
• «Куди літав журавлик» (1947);
• «Казки» (1958).

Авторка повістей:

• «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
• «Рідні діти» (1951);
• «Богдан Хмельницький» (1954);
• «Великий шум» (1967).

Авторка романів:

• «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
• «Марія» (1973, 1977, 1986, 1988; про Марка Вовчка).

Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:

• «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
• «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);.
• «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
• Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської;

Казки братів Гріммів — з німецької.

Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).

Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984—1994).

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.[1]

• Іваненко Оксана Дмитрівна // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 54.

• Твори Оксани Іваненко на сайті «Читанка»

• Янковська О. В. Іваненко Оксана Дмитрівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 396. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Чайковський Б. Й. Іваненко Оксана Дмитрівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Крижанівський С. А. Іваненко Оксана Дмитрівна // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 288.
• Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 162—163.
• Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.199-200.
• Оксана Іваненко. Твори
• Життя та творчість О. Д. Іваненко
• Іваненко, Оксана Дмитрівна на сайті «Історія Полтави»
• https://www.perets.org.ua/Журнал_перець_1986_07/?page=4