Грінченко Марія Миколаївна
Грінченко Марія Миколаївна | ||||
---|---|---|---|---|
Марія Грінченко | ||||
Ім'я при народженні | Марія Миколаївна Гладиліна | |||
Псевдо | М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко, П. З. Р-ой | |||
Народилася |
1 червня 1863 м. Богодухів, Харківська область | |||
Померла |
15 липня 1928 (65 років) Київ | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна |
УНР Російська імперія СРСР | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | письменниця, перекладачка | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1884—1919 | |||
Напрямок | реалізм | |||
| ||||
Грінченко Марія Миколаївна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Марі́я Микола́ївна Грінче́нко (Грінченкова, у дівоцтві Гладиліна; 1 червня 1863, Богодухів, нині Харківської області — 15 липня 1928, Київ) — українська письменниця, перекладачка. Псевдоніми та криптоніми — М. Загірня, М. Чайченко, М. Доленко, П. З. Р-ой та інші. Дружина Бориса Грінченка.
Життєпис
У 1910–1918 роках керувала видавництвом імені Бориса Грінченка.
Була членкинею-редакторкою комісії Словника української живої мови (1919).
Подарувала ВУАН бібліотеку Бориса Грінченка, до якої склала двотомний каталог.
Творчість
Літературну працю почала 1884 року. Друкувала вірші в журналах «Зоря», «Дзвінок», «Правда».
Авторка прозових творів «Під землею. Оповідання про шахти» (1897), «Чередник та дівчата» (1898).
Переклади
Найважливіші переклади виконані Марією Грінченко:
- комедія К. Ґольдоні «Мірандоліна» (1911).
Окремими книжками в перекладах Марії Грінченко вийшли:
- 1884 р. — оповідання Льва Толстого «Чим люди живі?»;
- 1893 р. — оповідання Миколи Лєскова «Про Хведора Християнина і про друга його Оврама Жидовина»,
- 1895 р. — оповідання Альфреда Теннісона «Добра душа»,
- 1907 р. — «Пригоди Тома Соєра» Марка Твена, драма «Монна Ванна» Моріса Метерлінка, дві казки М. Салтикова-Щедріна «Як мужик двох генералів прохарчив» і «Дикий пан» (в одній книжці), п'єси Генріка Ібсена «Ворог народові», «Примари», «Підпори громадянства»;
- 1908 р. — драми Германа Зудермана «Кінець Содому», «У рідній сім'ї» та Генріка Ібсена «Нора» і «Росмерсгольм» (останню — разом з донькою Настею);
- 1913 р. — повість Карла-Еміля Францоза «Боротьба за право»;
- 1917 р. — «Лісова казка» Дмитра Маміна-Сибіряка та оповідання Едмондо де Амічіса «Малий писар»;
- 1918 р. — повість Талбота Ріда «Старшини у Вільбайській школі» та роман Гаррієт Бічер-Стоу «Дядькова Томова хата, або Життя рабів-негрів».
Крім того, в перекладах Марії Грінченко декілька разів (1906, 1907, 1910, 1911, 1918, 1919) і в різному складі виходили друком книжки казок Ганса Крістіана Андерсена.
Наукова діяльність
Марія Грінченко активно допомагала Борису Грінченку в записах живої народної мови при підготовці «Словаря української мови».
Із заснуванням УАН (1918) працювала в Комісії Словника української живої мови, беручи участь у перевиданні, виправленні й доповнення «Словаря української мови» (1927–1928), створенні академічного «Російсько-український словника» (т. 1—3, 1924— 33, незакін.).
Уклала підручники «Рідне слово. Українська читанка» (1912, разом із Б. Грінченком) І «Наша рідна мова» (1918).
Родина
З Борисом Грінченком Марія побралася 1884 року, 10 лютого. Вінчання відбулося в приміщенні школи в селі Нижня Сироватка (нині Сумська область), де Борис на той час був завідувачем. Марія була дуже близька зі своїм чоловіком, окрім кохання їх єднала спільність переконань і життєвих позицій. Напередодні весілля вона писала своєму нареченому: «Ми любимо один одного, у нас тепер одна душа, але любов до України і спільна праця на користь їй ще дужче з'єднають нас і дадуть силу перемогти все. Але ти це й сам розумієш ще краще мене… Твоя Маруся».
У подружжя була одна дитина — донька Настя. Вона цікавилась українським національним рухом, перекладала, пробувала писати, захоплювалась музикою. Після закінчення гімназії у Києві, Настя Грінченко вирушила до Львова, де записалася на філософський факультет і слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком. Крім того, вона познайомилася з членами РУП, що її повністю захопило. Приїжджаючи додому, до Києва, не зважаючи на перевірки, Анастасія привозила підпільну літературу. Таким чином вона стала активною учасницею соціал-демократичного робітничого руху.
Архівні документи засвідчують пряму причетність Анастасії Грінченко до збройних виступів протягом революції 1905—1907 років, в яких вона брала участь зі своїм нареченим. Після того як її було ув'язнено, на початку 1906 року у Анастасії розвинувся туберкульоз. Борис та Марія докладали великих зусиль, аби звільнити доньку за станом здоров'я. Туберкульоз розвивався швидко і 1 жовтня 1908 року Анастасія Грінченко померла. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса Грінченка, він помер за півтори роки після доньки.
Вшанування пам'яті
- У Дніпрі існує Вулиця Марії Грінченко.
Джерела та література
- Скрипник П. І. Грінченко Марія Миколаївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 207. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- М. Г. Железняк. Грінченко Марія Миколаївна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.163.
- Погрібний А. Г. Грінченко Марія Миколаївна // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 499.
- В. О. Винник. Грінченко Марія Миколаївна // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Про одружіння на Вкраїні в давніші часи / за людьми написала М. Загірня. — У Київі : Вид. М. Грінченко, 1912. — (Книжки пам’яті Насті Грінченко ; № 6).
Посилання
- Внесок Марії Миколаївни Грінченко-Загірньої у культурно-освітній рух на Чернігівщині
- До історії видання першої біографії Б. Грінченка 1911 р.
- Грінченко Марія в Електронній бібліотеці "Культура України"
- Тиміш Хмельниченко : іст. повість О. Рогової / мал. П. Холодного ; переказала М. Загірня. — Видано вдруге. — Катеринослав ; Ляйпціг : Укр. вид-во в Катеринославі, 1922?. — 191, 1 с. : іл.
- Мордовець Д. Л. Гетьман Петро Сагайдачний : іст. оповід. : з повісті Д. Мордовця, з дод. й одмінами / перероб. М. Загірня. — Вид. 2-ге. — У Київі : Друк. Б. Першої Артілі друкар. справи, 1918. — 128 с.
- Лєсков М. С. Оповідання про Хведора християнина і про друга його Оврама жидовина / твір М. С. Лєскова ; переклала з рос. М. Загірня. – Львів : Накладом авторки : Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1893. – 31 с.
- Загирня М. М. У сніговому краї : оповідання / Загирня М. — У Чернігові : Вид. Б. Грінченко : З друк. Губерн. земства, 1899. — 36 с.
- Загирня М. М. Давня пригода : оповідання / переказала М. Загирня. — У Чернігові : Вид. Б. Грінченко, 1899. — 46, 2 с.
- Загірня М. Добра порада : оповідання про ліки від скаженої хвороби / написала М. Загірня. — Вид. 2-ге. — СПб. : Тип. Училища глухонемых, 1902. — 32 с.
- Загірня М. Як вигадано машиною їздити : про Д. Стефенсона / написала М. Загірня. — Вид. 2-ге. — СПб. : Тип. Училища глухонемых, 1903. — С. 3–32.
- Загірня М.Боротьба англійських кольоній американських за волю / написала М. Загірня. — У Львові : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1905. — 120 с. : портр. – (З Фундації імени Стефана Дубравского ; 11-та преміована кн.).
- Загірня М. Як визволилися Північні Американські Штати / написала М. Загірня ; Т-во ”Просвіта” у Київі. — У Київі : З друк. Т-ва ”Просвещение”, 1907. — 128 с. : мапи.
- Про одружіння на Вкраїні в давніші часи / за людьми написала М. Загірня. — У Київі : Вид. М. Грінченко, 1912. — (Книжки пам’яті Насті Грінченко ; № 6).
- Загірня М. Який був лад в Афинській державі / за людьми росказала М. Загірня. — У Київі : Укр. учитель, 1908. – 48 с.
- Грінченко М. М. Який буває державний лад / переказала М. З. — У Київі : Вік, 1906. – 71 с.
- Сторінка «ГРІНЧЕНКО МАРІЯ МИКОЛАЇВНА» інформаційно-бібліографічного ресурсу „Видатні педагоги України та світу» ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського