Янаєв Геннадій Іванович

Генна́дій Іва́нович Яна́єв (нар. 26 серпня 1937, Перевоз пом. 24 вересня 2010, Москва) — політичний діяч, перший і останній віцепрезидент СРСР, голова державного комітету з надзвичайного стану, який у серпні 1991 р. здійснив спробу державного перевороту в СРСР. За національністю  ерзянин.

Янаєв Геннадій Іванович
рос. Геннадий Иванович Янаев
 
Народження: 26 серпня 1937(1937-08-26)[1][2]
Перевоз, Нижньогородська область, РРФСР, СРСР[3][4]
Смерть: 24 вересня 2010(2010-09-24)[5][1][2] (73 роки)
Москва, Росія[6]
Поховання: Троєкуровське кладовище
Країна: СРСР і Росія
Освіта: Московський державний юридичний університетd і Нижньогородська державна сільськогосподарська академіяd
Ступінь: кандидат історичних наук
Партія: КПРС
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Янаєв Генадій Іванович. Фото ІТАР-ТАРС

Біографія

Геннадій Янаєв народився 26 серпня 1937 року в селі Перевоз Перевозського району Горьковської області в ерзянській родині. Як сільськогосподарський спеціаліст 1961 року вступив до лав КПРС і почав рух угору кар'єрними сходами. Вже наступного року Янаєв став другим секретарем Горьковського обкому ВЛКСМ.

1966 року вже перший секретар того ж самого комсомольського обкому. Г. Янаєв призначається головою комітету молодіжних організацій СРСР. З 1978 р. він працював заступником голови президії спілки радянських товариств дружби та культурного зв'язку із закордоном.

У 1985 р., після семи років роботи на цій посаді, Г. Янаєв перейшов на пост секретаря Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок (ВЦРПС) з міжнародних питань. Починаючи з 1988 року, обіймав посаду заступника Голови ВЦРПС. Вже у березні 1990 р. Янаєва було призначено радником президента СРСР. Але й на цій посаді він довго не перебував, адже 14 липня того ж року був обраний членом Політбюро ЦК КПРС.

26 грудня 1990 р. Президент СРСР М. Горбачов запропонував Г. Янаєва на новостворену посаду віцепрезидента СРСР. Того ж дня на З'їзді народних депутатів СРСР пройшло перше голосування стосовно цього питання, але лише з другої спроби Янаєв здобув необхідну кількість голосів депутатів. Таким чином він став першим віцепрезидентом СРСР за всю радянську історію. 31 січня 1990 року, через це обрання, залишив лави Політбюро ЦК КПРС.

ДКНС 1991 року

18 серпня 1991 року Г. Янаєв разом із сімома своїми однодумцями створив і очолив Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС), який поставив собі за мету відсторонити від влади Президента СРСР Михайла Горбачова та не допустити підписання нового союзного договору.

Того ж дня делегація ДКНС летить до Горбачова у Крим, щоб змусити його піти у відставку. Коли той не дав на це своєї згоди, Г. Янаєв видав указ про прийняття на себе виконання обов'язків Президента СРСР. Через це почався так званий «Серпневий путч», який було придушено вже 21 серпня.

Наступного дня Янаєва було заарештовано та ув'язнено у московській в'язниці «Матроська тиша».

4 вересня З'їзд народних депутатів СРСР звільнив Янаєва від виконання обов'язків віцепрезидента СРСР. 5 вересня ця посада була взагалі ліквідована, через що Янаєв залишився єдиним віцепрезидентом в історії СРСР.

15 січня 1992 р. через поганий стан здоров'я Янаєва було звільнено з «Матроської тиші» на тій умові, що він не залишатиме Москву. 23 лютого 1994 Державна Дума Російської Федерації оголосила амністію всім членам ДКНС ще до початку суду, що дало змогу Янаєву бути фактично несудимим.

Помер 24 вересня 2010 року після тривалої хвороби.

Твори

Перед смертю Г. Янаєв написав і видав накладом 4000 примірників книгу «ДКНС проти Горбачова. Останній бій за СРСР».

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.