Янко Дмитро Григорович

Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, відділ музеєзнавства та археології історико-філософського факультету у 1959 році.

Працював науковим співробітником Київського державного музею українського мистецтва, Академії будівництва та архітектури УРСР, завідувачем редакції та головним художником видавництва «Мистецтво», експертом художньо-експертної колегії Міністерства культури УРСР, завідувачем сектору образотворчого мистецтва відділу культури ЦК КПУ. Був членом головної редакції художньої літератури та мистецтва Держкомвидаву УРСР.

У 1987 р. Дмитро Григорович став одним із фундаторів Українського фонду культури, був обраний членом президії і першим заступником голови правління. Обирався до керівних органів Національної спілки художників України, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Всеукраїнської спілки краєзнавців, членом Національної комісії у справах ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України.

Понад 40 років Дмитро Григорович творчо працював у царині українського мистецтва. Брав участь у написанні 6-томної «Історії українського мистецтва», у підготовці 4-томного видання «Пам’ятники містобудівництва та архітектури Української РСР», «Зводу пам’яток історії та культури України», енциклопедичного довідника «Київ», книги «У пам’яті народній».

Помер на 86-му році життя в Києві після перенесеного інсульту. Похований у Києві на Байковому цвинтарі, ділянка №52, біля скульптора Ковальова.

• альбомне видання «Художники України — народу»,
• альбомне видання «Пам'ятники і монументи України»,
• альбомне видання «Пам'ятники Києва»,
• альбомне видання «Слава праці»,
• «Пам'ятники Києва» (1974),
• монографії «Олександр Ковальов» (1964 і 1977) і «Олександр Скобликов» (1979),
• «Історія українського мистецтва» (1969),
• «Пам'ятники і монументи України» (1982),
• «Десять літ подвижництва» (1997),
• публікації в газетах, журналах,
• рецензії, буклети, каталоги та ін.

• Заслужений діяч мистецтв України (1974),
• член-кореспондент Української академії архітектури (2000),
• член Національної спілки художників України,
• лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди,
• почесний громадянин Новосанжарщини.

• Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980),
• Грамота Українського товариства охорони пам'яток історії та культури,
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України,
• Почесна відзнака Українського фонду культури «За подвижництво в культурі»,
• Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України,
• Почесна грамота Київського міського голови та Новосанжарської селищної ради Полтавської області,
• орден «За заслуги» III ступеня (1997),
• орден «Козацької доблесті» II ступеня,
• медаль «За трудову доблесть»,
• медаль «Ветеран праці»,
• Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»,
• ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,
• золота медаль ВДНГ УРСР.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Who is who
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 675.