Янко Дмитро Григорович
Дмитро́ Григо́рович Янко́ (* 19 жовтня 1930, с. Зачепилівка Новосанжарський район Полтавська область - 11 грудня 2015, Київ) — український мистецтвознавець, історик, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Української академії архітектури, член Національної спілки художників України та Всеукраїнської спілки краєзнавців, лауреат Міжнародної премії ім. Г. С. Сковороди.
Дмитро Григорович Янко | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Д. Г. Янко | ||||
При народженні | Дмитро Григорович Янко | |||
Народження |
19 жовтня 1930 с. Зачепилівка, Полтавщина Україна | |||
Смерть | 11 грудня 2015 (85 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | Україна | |||
Навчання | Історико-філософський факультет Київського університетуd | |||
Діяльність | мистецтвознавець, художній критик | |||
|
Біографія
Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, відділ музеєзнавства та археології історико-філософського факультету у 1959 році.
Працював науковим співробітником Київського державного музею українського мистецтва, Академії будівництва та архітектури УРСР, завідувачем редакції та головним художником видавництва «Мистецтво», експертом художньо-експертної колегії Міністерства культури УРСР, завідувачем сектору образотворчого мистецтва відділу культури ЦК КПУ. Був членом головної редакції художньої літератури та мистецтва Держкомвидаву УРСР.
У 1987 р. Дмитро Григорович став одним із фундаторів Українського фонду культури, був обраний членом президії і першим заступником голови правління. Обирався до керівних органів Національної спілки художників України, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Всеукраїнської спілки краєзнавців, членом Національної комісії у справах ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України.
Понад 40 років Дмитро Григорович творчо працював у царині українського мистецтва. Брав участь у написанні 6-томної «Історії українського мистецтва», у підготовці 4-томного видання «Пам’ятники містобудівництва та архітектури Української РСР», «Зводу пам’яток історії та культури України», енциклопедичного довідника «Київ», книги «У пам’яті народній».
Помер на 86-му році життя в Києві після перенесеного інсульту. Похований у Києві на Байковому цвинтарі, ділянка №52, біля скульптора Ковальова.
Праці
- альбомне видання «Художники України — народу»,
- альбомне видання «Пам'ятники і монументи України»,
- альбомне видання «Пам'ятники Києва»,
- альбомне видання «Слава праці»,
- «Пам'ятники Києва» (1974),
- монографії «Олександр Ковальов» (1964 і 1977) і «Олександр Скобликов» (1979),
- «Історія українського мистецтва» (1969),
- «Пам'ятники і монументи України» (1982),
- «Десять літ подвижництва» (1997),
- публікації в газетах, журналах,
- рецензії, буклети, каталоги та ін.
Звання та посади
- Заслужений діяч мистецтв України (1974),
- член-кореспондент Української академії архітектури (2000),
- член Національної спілки художників України,
- лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди,
- почесний громадянин Новосанжарщини.
Нагороди
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980),
- Грамота Українського товариства охорони пам'яток історії та культури,
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України,
- Почесна відзнака Українського фонду культури «За подвижництво в культурі»,
- Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України,
- Почесна грамота Київського міського голови та Новосанжарської селищної ради Полтавської області,
- орден «За заслуги» III ступеня (1997),
- орден «Козацької доблесті» II ступеня,
- медаль «За трудову доблесть»,
- медаль «Ветеран праці»,
- Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»,
- ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,
- золота медаль ВДНГ УРСР.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Who is who
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 675.