Януш Кишка

Біографія

Походив зі старовинного литовського[2] роду Кишок, вперше згадується з Підляшшя. Батько — генеральний староста жмудський Станіслав III Кишка (1549—1619), мати — Єлизавета (Ельжбета) Сапега (її батько — київський каштелян Павло Сапега пом. 1580). Брати — жмудський єпископ Станіслав Кишка (1584—1626), воєвода мстиславський та каштелян троцький Микола Кишка (1588—1644), воєвода мстиславський та вітебський Кшиштоф Кишка (пом. 1646).

Під час навчання у Віленському університеті перейшов з кальвінізму в католицтво. У 1604 брав участь у поході литовських військ гетьмана Яна Кароля Ходкевича в Лівонію. У 1605 під час війни зі Швецією брав участь у Кірхгольмскій битві, в 1609 — у Балтакменській і Парнавській битвах, після чого король Сигізмунд III Ваза призначив його старостою парнавським.

Брав участь у московсько-польській війні 1605—1618 років, у взятті литовськими військами Смоленська 1611 року і в поході Ходкевича на Москву. 1615 року, одночасно з рейдом Лісовського здійснив рейд до Стародуба[3]. З 1621 року служив полоцьким воєводою.

21 квітня 1620 року разом з дружиною[4] записав фундуш для будівництва римо-католицького костелу в містечку Соли Ошмянського повіту.

1624 року виїхав разом зі старостою оршанським Олександром Теодатом Сапігою і Станіславом Рудоміною навчатися в Падуанському університеті. У місті 4 березня 1625 року зустрівся з королевичем Владиславом, який мав подорож за кордон: Кишка супроводжував Вазу до Венеції. Навчання завершив Януш у 1626 році.[4]

З 1635 року польний гетьман литовський (незважаючи на погане здоров'я[4]), з 17 квітня 1646 великий гетьман литовський. Брав участь у придушенні козацьких повстань.

Помер 13 січня 1654 року в містечку Кривичі, нині смт, Мядельський район, Мінська область, Білорусь (тоді Ошмянський повіт, Віленське воєводство).

Сім'я

Дружина — Христина Друцька-Соколинська, дітей не мав.[5] Тесть — полоцький воєвода Михайло Соколинський.[4]

Примітки
  1. Литовский государственный исторический архив. Фонд 1280 — «Радзивиллы, князья». Именной указатель. (рос.)
  2. М. Грушевський стверджував, що Кишки «до свого походження неясні (у всякім разї не Русини, судячи по іменах)» → Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30.
  3. Зорин А. В. Великий рейд Александра Лисовского (март–декабрь 1615 г.) © 2008
  4. Wasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654)… — S. 509.
  5. Nelė Asadauskienė. Kiškų giminė LDK XV a. pab.-XVI a. (Genealoginis tyrimas) Vilnius, 2003(лит.)

Джерела
  • Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
  • Wasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. ХII/4, zeszyt …. — S. 508—510. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.