Ян «Ташка» Конецпольський

Батько — Якуб Конецпольський, матір — Kонстанція, вихователька синів короля Ягайла, майбутніх королів Владислава та Казимира IV. Відомостей про дитинство, молодість мало, припускають, що був з дитинства при дворі короля. Перша згадка — 1427 р.: оскаржений разом з іншими лицарями опозицією при дворі за стосунки з королевою Софією. В цій справі матір Яна «Ташки» разом з іншими панями склала за королевою «присягу очищаючу». На короткий термін усунувся з двору; королівська пара надалі мали з родиною Конецпольських добрі стосунки. В 1428 р. став старостою лелювським. 1 травня 1430 р. є перша згадка про його діяльність в королівській канцелярії (отже, мав необхідну освіту чи підготовку). Міг за протекції краківського єпископа Збіґнєва Олєсьніцького дійти до канцлерства; став коронним канцлером 27 лютого 1434 р. через 1/2 року після смерті попередника Яна Шафранця. Став першим світським коронним канцлером. Разом із З. Олєсьніцьким вирушив на собор у Базелі, але повернувся через смерть Ягайла. Невідомо, чи був одним з опікунів королівства по його смерті. Роль у війні за Луцьк 1431 р. невідома.

Не підтримав Казимира Ягеллончика як претендента на трон Чехії, хоча був 2 рази в цій справі у Вроцлаві. В перш днях травня 1439 р. ледь не став жертвою замаху Спитка з Мельштина — очільника сторонництва «молодих» — перед його погромом під Ґротніками (4 травня 1439 р.). Напад Спитка з Мельштина вказує, що Ян «Ташка» був одним з чільників олігархічного кола радників. Разом із Сендзівуєм з Остроруга був послом до угорської королеви-вдови Елізабет в справі угоди з королем Владиславом ІІІ. В 1443 р. став серадзьким старостою. Брав участь у виправі на турків в 1444 р., був в таборі короля Орсовом; невідомо, чи був під Варною.

Після смерті короля Владислава ІІІ Варненчика був одним з прихильників Казимира Ягеллончика і отримання ним корони. Ймовірно, тоді відійшов від З. Олєсніцького, став у таборі королеви-матері Зофії. 15 жовтня 1447 р. підписав на 10 р. мир з Вроцлавом і сілезькими містами. 20 серпня 1448 р. від короля приймав «голд» молдавського господаря Петру в Кам'янці-Подільському. 1451 р. в Самборі відвідав короля; обговорювали питання гострого конфлікту з литвинами через замок у Луцьку, наполягав на його втриманні. Наприкінці 1451 р. мав гострий конфлікт із З. Олєсьніцьким, бо той не хотів сина Якуба затвердити пробощом костелу св. Флоріана в Кракові через молодий вік.

Був похований 31 березня 1455 р. у Велґомлинах (повіт Радомсько, тепер Лодзьке воєводство). Збереглася в місцевому парафіяльному костелі бронзова плита надгробка Ян «Ташки» та його синів Пшедбура, Яна (середина 15 ст.). Збереглась після нього 10-та книга записів Коронної метрики (найстаріша з відомих).

Від короля отримав Куликів, Збоїща, Милятин, Межигірці; 1442 р. отримав записи: 400 гривень на Бортатині, король Владислав ІІІ Варненчик записав 1000 гривень, забезпечених на Жукові[1]. Мав село Воля Холмська, частину Пшеґожалів під Краковом, дім на Вавелі.

Дружина — Дорота з Cєнна — стриєчна сестра канцлера З. Олесніцького, рідна — Якуба з Сєнна. Мав дітей:

• Пшедбур (пом. 1475) — староста сєрадзький
• Ян (пом. 1470) — староста сєрадзький
• Якуб (пом. 1481) — пробощ костелу св. Флоріана в Кракові, канонік ґнєзненський,[2] староста сєрадзький, ратненський[3]

• Pieradzka K. Koniecpolski Jan zwany Taszka h. Pobóg (zm. 1455) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — 481—638 s. — S. 517—519. (пол.)

• Koniecpolscy (01) (пол.).