Ян Благослав
Ян Бла́гослав (чеськ. Jan Blahoslav; 20 лютого 1523, Пршеров — 24 листопада 1571, Моравський Крумлов) — чеський церковний і освітній діяч. Багато зробив для організації чеських шкіл, написав і опублікував ряд праць з питань історії і богослов'я. Перекладач Біблії на чеську мову; єпископ Моравської церкви.
Ян Благослав | |
---|---|
чеськ. Jan Blahoslav | |
| |
Основні відомості | |
Народження |
20 лютого 1523 Пршеров |
Конфесія: | християнство Моравської церкви |
Смерть: | 24 листопада 1571 (48 років) |
Моравський Крумлов | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | клірик, письменник, перекладач, етимолог, мовознавець, композитор |
Основні інтереси: | теологія |
Титул: | єпископ |
Ян Благослав у Вікісховищі |
Автор «Чеської граматики» («Gramatika česká»), написаної 1571 року, виданої 1857 року. У цій книзі, зокрема, була вміщена перша публікація літературного запису української пісні. Це пісня про Стефана Воєводу — «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш» (Gramatika česká. Liber VII.— c.372).
У своїй «Граматиці» Благослав подав спробу класифікації слов'янських мов та діалектів. На перше місце він ставить чеську мову, на друге — «словенський діалект», далі — польську мову, руську (українську), мазовецьку, московську (російську) і мову частини татар. Класифікація науково не витримана, але треба мати на увазі, що її складено в середині XVI ст., коли діалектологічних та етнографічних карт не було, а процес становлення національностей щойно починався[1].
Праці
- O původu Jednoty bratrské a řádu v ní, 1547
- Граматика чеська (Gramatika česká), 1551-71
- Musica, to jest Knížka zpěvákům náležité zprávy v sobě zavírající, 1558
- Kancionál šamotulský, 1561
- Filipika proti misomusům, 1567
Примітки
- Мушинка М. “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?“ (Нове про історію дослідження і місце найдавнішого запису української народної пісні // Народна творчість та етнографія. – 2000. – № 2–3. – C. 3.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.