Ян Богуцький
Ян Антоній Богуцький (пол. Jan Antoni Bogucki; 13 березня 1870, Тернопіль — 1948, Вроцлав) — видатний науковець у галузі архітектури і будівництва. Відомий як теоретик і проектант металевих і залізобетонних конструкцій.
| Ян Антоній Богуцький | |
|---|---|
| Jan Antoni Bogucki | |
| Народився |
13 березня 1870 Тернопіль, нині Україна |
| Помер |
1948 Вроцлав |
| Місце проживання | Львів |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина →  Польща |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Галузь | Архітектура |
| Заклад | Львівський політехнічний інститут і Вроцлавський університет |
| Посада | Професор |
| Звання | Професор |
| Ступінь | Доктор технічних наук |
| Членство | Польське політехнічне товариство у Львові |
| Відомий завдяки: | будівлі Львівської опери |
Біографія
Ян Антоній Богуцький народився в Тернополі 13 березня 1870 (за іншими даними[1] 1871 року).
Початкову освіту отримав у рідному місті, вищу — у Львові на інженерному факультеті Львівської Політехніки у 1887—1892 роках. Після закінчення навчання працює у Львівській Політехніці асистентом кафедри архітектури (1893—1895) та у Крайовому управлінні Галичини на посаді інженера.
Від 1893 року був членом Політехнічного товариства у Львові.[2]
У 1895–1900 роках працює на посаді професора Львівської художньо-промислової школи.
У 1900 році повертається у Львівську Політехніку, де до 1906 року працює на посаді доцента кафедри технічного рисунка. У 1906 році стає надзвичайним, а із 1910 — ординарним (звичайним) професором кафедри будівельної статики і металевого будівництва. У 1908–1912 роках обирається доцентом архітектурного факультету Львівської Політехніки.
У 1937 році виходить на пенсію, але продовжує наукову роботу. Після включення Галичини до складу Радянського Союзу працює на посаді професора Львівського політехнічного інституту.
Після закінчення Другої світової війни Ян Богуцький емігрує до Польської Народної Республіки, де працює на посаді професора кафедри будівельної статики Вроцлавської політехніки до самої смерті у 1948 році. Похований у Вроцлаві.
Найвідоміші роботи в галузі будівництва
- Проект стрічкового залізобетонного фундаменту Львівської опери[3] (1897);
- Проект фундаменту та металевих конструкцій Художньо-промислового музею у Львові (1898–1900);
- Проект конструкцій бібліотеки Львівського університету (1901–1903);
- Експертиза монтажу металевих ферм перонного дебаркадера нового Головного залізничного вокзалу Львова (1902–1903);
- Проект нового трамвайного депо у Львові на Підзамчі[4] (нині — вулиця Промислова, 29) (за проектом Я. Богуцького споруджено старі цехи цього депо, які розміщено ближче до вулиці Промислової, споруду профілакторію та диспетчерської депо збудовано при реконструкції депо у кінці 1970-х років) (1907);
- Проект металоконструкції куполів (бань) храму святих апостолів Петра і Павла в Сокалі (1909).
Примітки
- 13 березня. Цей день в історії Тернопільщини. ТЕРНОПОЛЯНИ - інформаційно аналітичний сайт Тернополя (uk-UA). Процитовано 14 березня 2016.
- Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 43.
- Viva Opera! | Экскурсии по Львову. Что посмотреть во Львове.. lviv-tourist.info. Процитовано 14 березня 2016.
- Богуцький Ян - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 14 березня 2016.
Джерела
- Бірюльов Ю. Богуцький Ян // Енциклопедія Львова / за ред. Козицького А. та Підкови І. — Львів : Літопис, 2007 — Т. 1. — С. 225—226.
- Бірюльов Ю. Богуцький Ян // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Бірюльов Ю. (ЕСУ). Богуцький Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 150—151. — ISBN 966-528-197-6.