Ян Бок

Навчався в Дрездені і Віттенберзі. Був учнем лужицького математика, астронома, медика і протестантського реформаторського діяча Каспара Пойцера, який був знайомий з релігійним діячем Філіпом Меланхтоном.

Близько 1590 переїхав до Угорщини, де викладав в євангельській школі в Банській Штявниці. У 1594 взяв на себе керівництво Євангелічними школами в Прешові і Кошице. У 1596 отримав науковий ступінь доктора філософії у Віттенберзі. Носив титул імператорського придворного поета «Poeta laureatus ceasareus», який йому присвоїв угорський король Рудольф II. З 1599 був ректором в університеті в Кошице. У 1603 був обраний головою міського муніципалітету. У 1604 був призначений міським суддею.

Був послідовником трансільванського князя Іштвана Бочкая, який був вождем антигабсбурзького повстання, за що за наказом Рудольфа II був заарештований і переправлений до Відня і потім поміщений в темницю в Білій вежі в Празі на довічне ув'язнення. За клопотанням його дружини був звільнений з ув'язнення 1 грудня 1600. У наступному році отримав помилування від Рудольфа I. Пізніше був призначений губернатором Габором Бетленом директором бібліотеки в Дюлафехерварі. З 1618 служив дипломатом.

Найвідомішими його творами є його вірші, твір епістолярного жанру «Relatio» і «Olympyas carceraria», який є його особистим щоденником.

• «Celadon. Ecloga… Bartphae», Erzsébetet 1594;
• «Ungaria gratulans ser principi ac domino Maximiliano archiduci Austriaco… cum partes Ungariae Superioris ingreditur». Bártfa, 1595;
• «Elegiae duae. Altera M. Joannis Bocatii P. L. altera P. Joannis Balogi Th. amincis lectoribus exhibendae», Bártfa, 1595;
• «Oratio de profanitate Turcicae religionis, deque rebellionis maledicti regni initiis et incrementis». Wittenberg, 1596;
• «Siracides vel Ecclesiasticus Jesu, filii Sirach, Paraeneses ad vitam bene beateque transigendam in locos communes redactae et versibus elegiacis redditae». 1596;
• «Castra temperantiae». Bártfa, 1597;
• «Musae parentales. U. ott», 1598;
• «Munus Judiciale. U. ott», 1598;
• «Novus Annus. U. ott». 1599;
• «Hungaridos libri poematum», Bártfa, 1599;
• «Commentatio epistolica de legatione sua ad Stephanum Bocskay. Transilvaniae principem, et suscepta cum eo anno», 1605;
• «Olympias Carceraria», 1611;
• «Salamon Hungaricus vel de Mathiae Corvini, potentissimi ac felicissimi… Hungariae regis… dictis. Cassoviae». 1611;
• «Militia S. Georgii. U. ott». 1612;
• «Hebdomelodia Psalmi 103. U. Ott», 1614;
• «Anser nuptialis. U. Ott», 1618;
• «Historia Parasceve. U. Ott», 1621.

У Фечау на стіні Сербсько-німецької церкви прикріплена меморіальна табличка, присвячена Яну Боку.

• Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 27 — 28, ISBN 5-7576-0063-2
• Magyar Életrajzi Lexikon
• Lászlóffy Aladár: Bocatius János en volumo la 1-a de Erdélyi pantheon, 1998.
• Rudolf Jenč: Stawizny serbskeho pismowstwa. Bd. 2, Bautzen 1960
• Frido Mětšk: Bok, Jan. W: Jan Šołta, Pětr Kunze, Franc Šěn (wud.): Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1984, стр. 62