Ян Завейський

Ян Завейський (пол. Jan Zawiejski, 20 червня 1854, Краків — 9 вересня, 1922 там само) — польський архітектор, який працював переважно у Кракові.

Ян Завейський
Народження 20 червня 1854(1854-06-20)
Смерть 9 вересня 1922(1922-09-09) (68 років)
там же
Поховання Раковицький цвинтар
Країна
(підданство)		  Польща
Навчання Віденський технічний університет
Діяльність архітектор, реставратор
Праця в містах Львів, Краків
 Ян Завейський у Вікісховищі

Біографія

Походив із давньої краківської родини Файнтухів, частина якої змінила прізвище (стрийко — Станіслав Шарський (Stanisław Szarski)). Брат скульптора Мечислава Леона Завейського. Закінчив краківську гімназію святої Анни. Навчався в політехнічних університетах Мюнхена (1872–1873) і Відня (1873–1878). Серед віденських викладачів Завейського — Генріх фон Ферстель, Карл Кеніг. Стажувався в Берліні та у 1880–1882 у Ферстеля при будівництві Нового університету у Відні. Працював у Львові. У 1890–1894 роках викладав у Вищій промисловій школі у Кракові. У 1896–1897 член Політехнічного товариства у Львові.[1] Від 1900 року став міським архітектором Кракова. До 1900 року працював у стилях неоренесансу та необароко, пізніше — модерну. Брав участь у численних архітектурних конкурсах. Член журі конкурсу проєктів реконструкції львівської ратуші.[2], фасадів Національного музею на Вавелі (1912)[3]. Займався акварельним живописом, писав оповідання з життя Кракова. Кавалер ордена Франца-Йосифа. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі в родинному гробівці, поле № 23.[4]

Роботи
  • Санаторій у Криниці, спроєктований у стилі італійського неоренесансу спільно з Юліаном Недзельським (1884). Конкурсний проєкт. Експонувався у краківській Виставці польського мистецтва[5]
  • Парафіяльний костел у Криниці-Живцю, спроектований спільно з Юліаном Недзельським.
  • Театр імені Ю. Словацького у Кракові (1889–1893).
  • Фасади Палацу справедливості у Львові, на нинішній вулиці Князя Романа (збудовано до 1895, архітектор Франциск Сковрон)[6].
  • Жіноча школа у Кракові на Клепарському ринку, 18 (1901–1902)[7].
  • Дім Торговельної академії на вулиці Капуцинській, 2 у Кракові (1904).
  • Власний будинок на вулиці Біскупій, 2 у Кракові (1909–1910).
  • Дім євангелістської громади у Кракові (1910–1911).
  • Проєкт перебудови шпиталю на Вавелі для потреб Національного музею. Передбачав вибиття нових проходів для зміни планування на анфіладне, а також нове вирішення фасаду.[8]
  • Дім Художньо-промислової школи у Кракові (1913–1914).
  • Житлові будинки у Кракові на вулицях Семирадського, 2, Гродській, 60, Кармелітській, 47.
  • Дім для робітників у Дембніках.
  • Перебудова плебанії костелу Святого Хреста у Кракові.
Нереалізовані
  • Конкурсний проєкт будинку Галицької ощадної каси у Львові (1888). Не здобув призових місць, але був придбаний журі.[9]
  • II місце на конкурсі проєктів Художньо-промислового музею у Львові (1889).[10]
  • II місце на конкурсі проєктів Великого театру у Львові (1896).
  • III місце на конкурсі проєктів Торгово-промислової палати у Львові (1907, співавтор Роман Бандурський).[11]
  • Проєкти низки споруд для медичних установ у Кракові, зокрема, чотири павільйони для проживання хворих на інфекційні недуги. Також заклад для дезінфекції, ізолятор, бактеріологічна лабораторія, лабораторія для хворих на чуму, дім для працівників лікарні.[8]
  • I місце на конкурсі проєктів будівлі Дирекції залізниць у Львові на розі нинішніх вулиць Листопадового чину і Гоголя (співавтор Роман Бандурський). Конкурс відбувся 1911 року. Серед семи проєктів перше місце здобули два варіанти, виконані спільно Яном Завейським і Романом Банурським із застосуванням барокових і галицьких ренесансних мотивів. До спорудження однак прийнято позаконкурсний план Збіґнєв Брохвіча Левинського, реалізований 1913 року.[12]
  • II місце на конкурсі проєктів готелю «Брістоль» у Кракові (1912, співавтори Роман Бандурський, Віктор Мярчинський).[13]
  • II місце на конкурсі проєктів житлових будинків для «Великого Кракова» (1912).[14]
  • Конкурсний проєкт будинку Гірничої академії у Кракові (1913) Відзначений журі.[15]
  • Конкурсні проєкти двох будівель — Окружної дирекції пошти і телеграфу, а також Поштової ощадної каси у Кракові. Здобули відповідно перше і друге місця на конкурсі 1922 року. Співавтор Роман Стадніцький.[16]

Примітки
  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
  2. Konkurs na rekonstrukcję ratusza we Lwowie // Architekt. — 1908. — № 2-3. — S. 15; Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 220.
  3. Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  4. Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 150. — ISBN 83-08-01428-3.
  5. Dom zdrojowy w Krynicy // Czasopismo Techniczne. — 1884. — № 8. — S. 103; Purchla J. Wiedeński rodowód krakowskiego architekta // Rocznik Krakowski. — 1987. — № 51. — S. 85—86.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 275. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  7. Zawiejski J. Szkoła miejska wydziałowa żeńska // Architekt. — 1903. — № 4. — S. 50.
  8. Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 2.
  9. Gmach Galicyjskiej kasy oszczędności we Lwowie // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 10.
  10. Gazeta Narodowa. — 25 sierpnia 1898. — № 235. — S. 2.
  11. Budowa gmachu izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Narodowa. — 27 lutego 1907. — № 48. — S. 2; Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 5—6; Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 6. — S. 107.
  12. Архітектура Львова… — С. 501; Nowa Reforma. — 10 marca 1911. — № 114. — S. 2.
  13. Architekt. — 1912. — № 3—4. — Tabl. 8; Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 60.
  14. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 173. — ISBN 83-88372-29-7.
  15. Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 153; Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 372.
  16. Architekt. — 1922. — № 5. — Tabl. 23—24; Rozstrzygnięcie konkursu na budowę gmachów pocztowych Krakowie // Nowa Reforma. — 27 stycznia 1922. — № 22. — S. 2.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.