Ян Ласький (молодший)
Ла́ський Я́н (пол. Jan Łaski; 1499, Ласьк, Польща — 8 січня 1560, Піньчув) — відомий польський релігійний діяч доби реформації. Спочатку католик, потім зрікся свого маєтку, аби стати реформатором та керівником провінцій і реформованих груп в Англії, Голландії і Північному Рейні-Вестфалії. Повернувшись до Польщі, Ласький намагався переконати Зиґмунта ІІ Авґуста у потребі створення національної церкви.[5]
Ян Ласький | |
---|---|
Народився |
1499[1][2][…] Ласьк, Лодзинське воєводство, Польща[3] |
Помер |
8 січня 1560[1][2][…] Пінчув, Свентокшиське воєводство, Польща |
Країна | Королівство Польське |
Діяльність | богослов, перекладач, перекладач Біблії, католицький священник |
Alma mater | Падуанський університет і Болонський університет |
Знання мов | латина[1] |
Членство | Dutch Church, Austin Friarsd |
Посада | королівський секретар |
Конфесія | Католицька церква[4] і Кальвіністська церква |
Рід | Лаські |
Батько | Ярослав Ласький |
Брати, сестри | Станіслав Ласький і Геронім Ласький |
Діти | Samuel Laskid |
| |
Біографія
Ян Ласький народився в місті Лаську, син Ярослава Ласького. Його стрийком був ґнєзненський архієпископ Ян Ласький — дуже впливовий діяч тогочасної Польщі.
Навчався у Болонському університеті. Коли на початку 1524 року його старшій брат Ієронім вирушив з дипломатичними дорученнями до Франції, Ян поїхав разом з ним і зав'язав відносини зі швейцарськими та французькими гуманістами та реформаторами. Декілька місяців прожив у Базелі в Еразма Ротердамського та купив його бібліотеку, з умовою, що вона залишиться у розпорядженні Еразма до самої його смерті. Також товаришував з Цвінглі. В 1531 році виступає послом від Штефана Запольї до короля Зиґмунта I. Після смерті дядька він виконував обов'язки ґнєзненського архієпископа.
Після закордонної подорожі 1538 року оженився в Лувені і це призвело до його відкритого розриву з католицькою церквою. В 1541 році під час короткочасного перебування у Кракові, Ласький приніс присягу перед примасом Гамратом, що не відступав від римокатолицизму. Хоча вже 1542 року він стає пастором протестантської церкви в Емдені, а в 1543 році — головує над усіма протестантськими церквами Остфрістляндії. Тут його очікувала важка праця з організації церкви, створення віровчення та боротьба з різноманітними сектами. Він виконав їх успішно і проявив блискучі організаційні здібності. В 1548 році на запрошення Кранмера, допомагав йому реформувати англіканську церкву. Після безуспішних спроб продовжити свою діяльність у Німеччині та Польщі Ласький повернувся до Англії, де мав певний вплив на духовні справи під час правління Едварда VI.[6]
В Англії він оженився вдруге, проте прихід до влади Марії Тюдор змусив Яна знову мандрувати світом. Тільки в 1556 році Ян отримав можливість повернутися до Польщі (куди його запрошувала протестантська частина шляхти), де він став секретарем короля Зиґмунта II і лідером кальвіністської реформації.[7]
Зображений на картині Яна Матейка «Пруська присяга».
Праці
- Forma ac ratio (1555);
- Johannes a Lasco, Opera (Амстердам 1866).
Див. також
Виноски
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118726633 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Анджей Суліма Камінський. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505—1795.— С. 46
- Archbold, William Arthur Jobson (1897). «Laski, John». Sidney Lee. Dictionary of National Biography. 52. London: Smith, Elder & Co. c. 159.
- Archbold, William Arthur Jobson (1897). «Laski, John». Sidney Lee. Dictionary of National Biography. 52. London: Smith, Elder & Co. c. 160.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (1890—1907).
- Barteis, «Johannes а Lasco» (1860);
- Dalton, «Johannes а Lasco» (Гота, 1881);
- Korytkowski, «Prałaci i kanonicy katedry gnieźnieńskiej», (т. II, Гнезно, 1883).
- Kuyper, «Jobannisa Lasco opera» (Амстердам, 1867).
- Pascal, «J. de Lasco» (1894).
- Walewski, «Jan Laski, reformator kościoła» (Варшава, 1872).
- Zakrzewski, «Rodzina Laskich w XVI w.» («Ateneum», 1882, т. VI).
- Любович. «История реформации в Польше». — Варшава, 1883.