Ян Потоцький (канівський староста)

Ян Потоцький (пол. Jan Potocki; пом. після 1799[1]) — польський шляхтич гербу Пилява, урядник в українських землях Корони Польської в Речі Посполитій.

Ян Потоцьий
канівський староста
Нині на посаді
На посаді з 1773
Попередник Іґнацій Потоцький
Помер після 1799
Країна Річ Посполита
Рід Потоцькі
Батько Юзеф Потоцький
Мати Пелагея Потоцька
У шлюбі з Йоанна Потоцька
Діти Marianna Potockad
Брати Павел та Каєтан Потоцькі

Життєпис

Народився в сім'ї майбутнього львівського каштеляна графа Юзефа Потоцького та його другої дружини Пелагеї з Потоцьких. Був наймолодшим сином батька, братом каноніків Павела та Каєтана Потоцьких.

У 1764 році, після смерти батька, разом з братами Каєтаном та Павелом «опинився» у Львівському колегіумі єзуїтів, а їх гувернером став єзуїт кс. Григорій Пірамович. Ельжбета Александровська вказує, що разом з братами Павелом та Каєтаном під опікою кс. Г. Пірамовіча виїхали в «освітню подорож»[2] до Франції, Італії восени 1767. Прибули до Риму, де навчалися в колегіумі єзуїтів у Римі (Collegium Romanum, тепер Папський григоріанський університет).[2]

Уряд (посаду) канівського старости отримав 1773 року Новим дідичем Бучача став згідно із заповітом Миколи Василя Потоцького.[3] До міста разом з дружиною прибув 1 лютого 1779 року.[4] 5 вересня 1784 року зробив фундушевий запис для церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Бучачі, яким примножив попередній від М. В. Потоцького.[5]

Дружина — Йоанна Потоцька, молодша дочка одного з очільників Барської конфедерації Йоахіма Кароля Потоцького. В 1786 році Бучач потрапив під секвестр за рішенням трибуналу (причина невідома).[4] 7 червня 1786 р. через виїзд до Литви дідичка графиня Йоанна Потоцька права на дідицтво міста передала рідному брату чоловіка — каноніку ґнєзненському, краківському[3] через відсутність у нього сина(ів)[6] графу Каєтанові Потоцькому. Оригінал грамоти перебував у родовому архіві графів Потоцьких у Бучачі.[4] З дружиною мали дорослу дочку Маріанну, дружину Міхала Шимановського,[7] сина коронного регента Францішека Шимановського.[6]

Примітки
  1. Jan Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15034) Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine..
  2. Aleksandrowska E. Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI. — S. 530. (пол.)
  3. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 19.
  4. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 35.
  5. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 143—144.
  6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 70.
  7. Michał Szymanowski h. Jezierza (ID: psb.19079.7) (пол.)

Джерела
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  • Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 72—73. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.