Григорій Пірамович

Григорій Вінцентій Пірамович, Григор Пірумян[5] (пол. Grzegorz Wincenty Piramowicz; 25 листопада 1735, Львів — 14 листопада 1801, Межиріч-Підляський) — польський єзуїт, поет, перекладач, релігійний діяч вірменського походження. Діяч Комісії едукаційної народової.

Григорій Пірамович
Народився 25 листопада 1735(1735-11-25) або 1735[1][2][3]
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 14 листопада 1801(1801-11-14) або 29 грудня 1801(1801-12-29)[1]
Межиріччя, Більський повіт, Польща[4]
Країна  Річ Посполита
Діяльність філософ, поет, педагог
Alma mater Львівська єзуїтська колегія
Знання мов польська
Членство Варшавське товариство друзів наукd і Торговицька конфедерація
Конфесія католицтво і Католицька церква

Життєпис

Народився у Львові 25 листопада 1735 року в родині купця, титулярного секретаря короля Августа ІІІ Якова Пірамовича та його дружини Анни з Никоровичів (померла в липні 1789).

Закінчив єзуїтську колегію у Львові, під час навчання у якій приятелював з майбутнім примасом Ігнацієм Красицьким.

З осені 1764 року був проповідником та професором моральної теології в Кременецькому колегіумі. У 1766-67 роках перебував у «законному домі» в Ярославі, де мав так звану «третю пробацію». Після цього повернувся до Львова, звідки виїхав як опікун Павела, Каєтана, Яна Потоцьких — синів львівського каштеляна Юзефа Потоцького — у їх освітній подорожі до Франції та Італії. Зокрема, до осені 1770 опікувані навчались у Римській колегії єзуїтів (Collegium Romanum, тепер Папський григоріанський університет), де він викладав моральну теологію.

У 1772 році супроводжував у дорозі до Спа канцлера Львівської капітули РКЦ Адаму Жевуському, де також поправляв здоров'я.

Був похований у костелі в Курові поряд з матір'ю.

Вшанування

Вулиця в місті Кендзежин-Козьле.[6]

Примітки
  1. Dr. Constant v. Wurzbach Piramowicz, Gregor // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 22. — S. 322.
  2. NUKAT — 2002.
  3. MAK
  4. Храневич К. И. Пирамович, Григорий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIIIа. — С. 635.
  5. Айвазян С. История России: Армянский след. — Крон — Пресс, 2000.
  6. Zabytki — to warto ZOBACZYĆ.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.