Ян Піотровський
Ян Піотровський (пол. Jan Piotrowski; 1550, Великопольща — 17 квітня 1591) — мемуарист і епістолограф Речі Посполитої.
| Ян Піотровський | |
|---|---|
| Народився |
1550[1] Великопольща |
| Помер | 17 квітня 1591[1] |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | мемуарист |
| Посада | кустос і канонік |
Біографія
Походив зі шляхетської родини Великопольщі. Навчався в Інгольштадті (Баварія) і Падуї (Італія). За протекції великого маршалка коронного Анджея Опалінського від бл. 1572 і до смерті був королівським секретарем (служив за 4-х королів).
Із 1576 — канонік краківський, потім — познанський і гнєзненський, кустош (куратор; наглядач кількох кляшторів або всіх маєтностей дієцезії) сандомирський, від 1585 — декан у Познані.
У 1581—1582 роках супроводжував польського короля Стефана Баторія в поході на Псков, перебував у оточенні канцлера коронного Яна Замойського. Написав тоді серію листовних реляцій з військового табору, адресованих Анджею Опалінському. Листи Піотровського вважаються основним джерелом до історії Лівонської війни 1558—1583 (часи 3-го походу польського короля Стефана Баторія проти російського царя Івана IV). Російською мовою їх видавав Михайло Коялович 1867, польською — Ігнатій Полковський (вийшли під назвою «Sprawy wojenne Króla Stefana Batorego» у виданні: «Acta Historica…», т. 11, 1887) та Александер Чучинський (під назвою «Dziennik wyprawy Stefana Batorego pod Psków», 1894).
Джерела та література
- Вирський Д. С. Піотровський Ян[недоступне посилання з серпня 2019] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Література
- Kaczmarek M. Relacja pamiętnikarska w listach Jana Piotrowskiego. В кн.: Zeszyty Naukowi WSP w Opolu. Opole, 1966.