Японський календар

Японський календа́р (яп. カレンダー) — календар, що використовувався в Японії до 1873 року.

Григоріанський календар був прийнятий у Японії з 1 січня 1873 року. До 1873 року використовувався японський традиційний місячно-сонячний календар, який ґрунтується на китайському календарі. Традиційний календар використовується зараз в основному у церемоніальних, астрологічних та культурних цілях. Система традиційного японського літочислення (рахунок років за імператорами) продовжує й у наші дні широко використовуватись у повсякденному житті.[1]

Літочислення

Після прийняття григоріанського календаря в Японії використовувались три різні системи літочислення:

З трьох систем дві останні використовуються й сьогодні. Система літочислення від заснування Японії використовувалась з 1873 року й до завершення Другої світової війни[2].

Місяці

Сучасні

Сучасні назви японських місяців перекладаються як «перший місяць», «другий місяць» й т. д., де потрібна цифра поєднується з суфіксом місяць (яп. гацу):

Січень一月ітігацу
Лютий二月нігацу
Березень三月сангацу
Квітень四月сігацу
Травень五月гогацу
Червень六月рокугацу
Липень七月сітігацу
Серпень八月хатігацу
Вересень九月кугацу
Жовтень十月дзю: гацу
Листопад十一月дзю: ітігацу
Грудень十二月дзю: нігацу

Використання арабських цифр для позначення місяця (3月, 2月 й т. д.) широко розповсюджено в Японії й є нормою.

Традиційні

Кожний місяць традиційного японського календаря має декілька лише йому притаманних назв, що відображають прикмети пори року, характер сільськогосподарських робіт, звичаїв та обрядів[3] Основою давнього японського календаря був китайський місячний календар. Рік за місячним календарем починається на 3-7 тижнів пізніше григоріанського року, так що перший місяць традиційного календаря зовсім не дорівнює січню.

1-й місяць睦月муцукімісяць дружби
2-й місяць如月 чи 衣更着кісарагі або кінусарагімісяць одягу, або тюсюн — середина весни
3-й місяць弥生яйоімісяць зростання
4-й місяць卯月удзукімісяць унохана або уцугі, унохана — це кущ, різновид дейції
5-й місяць皐月 або 早月 або 五月сацукімісяць рисових посівів, або тюка — середина літа
6-й місяць水無月мінацукі або мінадзукімісяць без води
7-й місяць文月фумідзукі або фудзукімісяць написання поезії
8-й місяць葉月хадзукімісяць листя, що обпадає або цукімідзукі — місяць любування місяцем, або тюсю — середина осені
9-й місяць長月нагацукімісяць довгих ночей, або кікудзукі — місяць хризантем
10-й місяць神無月камінадзукі або каннадзукімісяць без богів, або камінарі — місяць без грому, або камінасу — місяць приготування саке
11-й місяць霜月сімоцукімісяць інея, або тюто — середина зими
12-й місяць師走сівасумісяць закінчення робіт

Сезони

Рік ділиться на 24 сезони, згідно китайського сільськогосподарського календаря, який японці запозичили у китайців. Ці сезони враховуються під час обрання кімоно й кандзасі, прикрас для зачісок, особливо гейшами.

Тижні

Японці використовують звичайний тиждень з семи днів, що відповідає західному календарю. Семиденний тиждень в Японії використовувався для астрологічних й деяких інших цілей ще до прийняття григоріанського календаря.

Фукудзава Юкіті був ключовою постаттю у рішенні прийняття цієї системи як офіційної. Назви днів походять від місяця й сонця (інь та янь), а також від назв п'яти видимих планет, які, у свою чергу, носять імена на честь п'яти китайських елементів (дерево, вогонь, земля, метал, вода).

Японський Кирилиця Елемент Українська назва
日曜日 нітійо: бі Сонце Неділя
月曜日 гецуйо: бі Місяць Понеділок
火曜日 кайо: бі Вогонь (Марс) Вівторок
水曜日 суййо: бі Вода (Меркурій (планета)) Середа
木曜日 мокуйр: бі Дерево (Юпітер (планета)) Четвер
金曜日 кін'йо: бі Метал (Венера (планета)) П'ятниця
土曜日 дойо: бі Земля (Сатурн (планета)) Субота

Місяць також ділиться на три 10-ти денних періоди (декади). Кожний називаєтьсядзюн (яп. ). Перший дзьо: дзюн (яп. 上旬), другий тю: дзюн (яп. 中旬), третій гедзюн (яп. 下旬). Ці назви часто використовуються для вказівки приблизного часу, наприклад: «температура звичайна для дзьо: дзюн» квітня"

Дні

Кожний день місяця має систематичне ім'я:

1一日цуйтаті (іноді ітідзіцу) 11十一日дзю: ітініті 21二十一日нідзю: ітініті
2二日фуцука 12十二日дзю: ітініті 22二十二日нидзю: нініті
3三日мікка 13十三日дзю: санніті 23二十三日нідзю: санніті
4四日йокка 14十四日дзю: йокка 24二十四日нідзю: йокка
5五日іцука 15十五日дзю: гоніті 25二十五日нідзю: гоніті
6六日муйка 16十六日дзю: рокуніті 26二十六日нідзю: рокуніті
7七日нанока 17十七日дзю: сітініті 27二十七日нідзю: сітініті
8八日йо: ка 18十八日дзю: хатініті 28二十八日нідзю: хатініті
9九日коконока 19十九日дзю: куніті 29二十九日нідзю: куніті
10十日то: ка 20二十日хацука 30三十日сандзю: ніті
 31三十一日сандзю: ітініті

Використовування арабських, а не японських цифр для позначення днів (13日, 14日 й т. д.) широко поширено і є практично нормою.

Цуйтаті — це зменшувальна форма від «цукітаті», що означає перший день місяця. У традиційному календарі останній день місяця носить ім'я місока (яп. 晦日). Сьогодні числа 28-31 плюс «ніті» зустрічається набагато частіше. Але «місока» використовується, наприклад у контактах, договорах й т. д., вказуючи, що оплата повинна бути здійснена в останній день місяця, не має значення, якого числа. Останній день року — це о:місока (яп. 大晦日 великий останній день), й цей термін все ще широко використовувався

Див. також

Примітки

  1. Japanese Calendar(англ.)
  2. Японський культурний феномен
  3. Календарь // Япония от А до Я. Популярная иллюстрированная энциклопедия. (CD-ROM). Directmedia Publishing, «Япония сегодня», 2008. — ISBN 978-5-94865-190-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.