Японський календар
Японський календа́р (яп. カレンダー) — календар, що використовувався в Японії до 1873 року.
Григоріанський календар був прийнятий у Японії з 1 січня 1873 року. До 1873 року використовувався японський традиційний місячно-сонячний календар, який ґрунтується на китайському календарі. Традиційний календар використовується зараз в основному у церемоніальних, астрологічних та культурних цілях. Система традиційного японського літочислення (рахунок років за імператорами) продовжує й у наші дні широко використовуватись у повсякденному житті.[1]
Літочислення
Після прийняття григоріанського календаря в Японії використовувались три різні системи літочислення:
- від заснування Японії (яп. 皇紀 ко: кі) — давня календарна система, з точкою відліку 660 рік до н. е., коли, за легендою, імператор Дзімму заснував Японську державу;
- від початку правління імператора (яп. 年号 ненго:) — роки рахуються від року початку правління імператора, наприклад, 2012 рік є 24 роком Хейсей;
- від Різдва Христова (наша ера) (яп. 西暦 сейрекі).
З трьох систем дві останні використовуються й сьогодні. Система літочислення від заснування Японії використовувалась з 1873 року й до завершення Другої світової війни[2].
Місяці
Сучасні
Сучасні назви японських місяців перекладаються як «перший місяць», «другий місяць» й т. д., де потрібна цифра поєднується з суфіксом місяць (яп. 月 гацу):
| Січень | 一月 | ітігацу |
| Лютий | 二月 | нігацу |
| Березень | 三月 | сангацу |
| Квітень | 四月 | сігацу |
| Травень | 五月 | гогацу |
| Червень | 六月 | рокугацу |
| Липень | 七月 | сітігацу |
| Серпень | 八月 | хатігацу |
| Вересень | 九月 | кугацу |
| Жовтень | 十月 | дзю: гацу |
| Листопад | 十一月 | дзю: ітігацу |
| Грудень | 十二月 | дзю: нігацу |
Використання арабських цифр для позначення місяця (3月, 2月 й т. д.) широко розповсюджено в Японії й є нормою.
Традиційні
Кожний місяць традиційного японського календаря має декілька лише йому притаманних назв, що відображають прикмети пори року, характер сільськогосподарських робіт, звичаїв та обрядів[3] Основою давнього японського календаря був китайський місячний календар. Рік за місячним календарем починається на 3-7 тижнів пізніше григоріанського року, так що перший місяць традиційного календаря зовсім не дорівнює січню.
| 1-й місяць | 睦月 | муцукі | місяць дружби |
| 2-й місяць | 如月 чи 衣更着 | кісарагі або кінусарагі | місяць одягу, або тюсюн — середина весни |
| 3-й місяць | 弥生 | яйоі | місяць зростання |
| 4-й місяць | 卯月 | удзукі | місяць унохана або уцугі, унохана — це кущ, різновид дейції |
| 5-й місяць | 皐月 або 早月 або 五月 | сацукі | місяць рисових посівів, або тюка — середина літа |
| 6-й місяць | 水無月 | мінацукі або мінадзукі | місяць без води |
| 7-й місяць | 文月 | фумідзукі або фудзукі | місяць написання поезії |
| 8-й місяць | 葉月 | хадзукі | місяць листя, що обпадає або цукімідзукі — місяць любування місяцем, або тюсю — середина осені |
| 9-й місяць | 長月 | нагацукі | місяць довгих ночей, або кікудзукі — місяць хризантем |
| 10-й місяць | 神無月 | камінадзукі або каннадзукі | місяць без богів, або камінарі — місяць без грому, або камінасу — місяць приготування саке |
| 11-й місяць | 霜月 | сімоцукі | місяць інея, або тюто — середина зими |
| 12-й місяць | 師走 | сівасу | місяць закінчення робіт |
Сезони
Рік ділиться на 24 сезони, згідно китайського сільськогосподарського календаря, який японці запозичили у китайців. Ці сезони враховуються під час обрання кімоно й кандзасі, прикрас для зачісок, особливо гейшами.
Тижні
Японці використовують звичайний тиждень з семи днів, що відповідає західному календарю. Семиденний тиждень в Японії використовувався для астрологічних й деяких інших цілей ще до прийняття григоріанського календаря.
Фукудзава Юкіті був ключовою постаттю у рішенні прийняття цієї системи як офіційної. Назви днів походять від місяця й сонця (інь та янь), а також від назв п'яти видимих планет, які, у свою чергу, носять імена на честь п'яти китайських елементів (дерево, вогонь, земля, метал, вода).
| Японський | Кирилиця | Елемент | Українська назва |
|---|---|---|---|
| 日曜日 | нітійо: бі | Сонце | Неділя |
| 月曜日 | гецуйо: бі | Місяць | Понеділок |
| 火曜日 | кайо: бі | Вогонь (Марс) | Вівторок |
| 水曜日 | суййо: бі | Вода (Меркурій (планета)) | Середа |
| 木曜日 | мокуйр: бі | Дерево (Юпітер (планета)) | Четвер |
| 金曜日 | кін'йо: бі | Метал (Венера (планета)) | П'ятниця |
| 土曜日 | дойо: бі | Земля (Сатурн (планета)) | Субота |
Місяць також ділиться на три 10-ти денних періоди (декади). Кожний називаєтьсядзюн (яп. 旬). Перший дзьо: дзюн (яп. 上旬), другий тю: дзюн (яп. 中旬), третій гедзюн (яп. 下旬). Ці назви часто використовуються для вказівки приблизного часу, наприклад: «температура звичайна для дзьо: дзюн» квітня"
Дні
Кожний день місяця має систематичне ім'я:
| 1 | 一日 | цуйтаті (іноді ітідзіцу) | 11 | 十一日 | дзю: ітініті | 21 | 二十一日 | нідзю: ітініті |
| 2 | 二日 | фуцука | 12 | 十二日 | дзю: ітініті | 22 | 二十二日 | нидзю: нініті |
| 3 | 三日 | мікка | 13 | 十三日 | дзю: санніті | 23 | 二十三日 | нідзю: санніті |
| 4 | 四日 | йокка | 14 | 十四日 | дзю: йокка | 24 | 二十四日 | нідзю: йокка |
| 5 | 五日 | іцука | 15 | 十五日 | дзю: гоніті | 25 | 二十五日 | нідзю: гоніті |
| 6 | 六日 | муйка | 16 | 十六日 | дзю: рокуніті | 26 | 二十六日 | нідзю: рокуніті |
| 7 | 七日 | нанока | 17 | 十七日 | дзю: сітініті | 27 | 二十七日 | нідзю: сітініті |
| 8 | 八日 | йо: ка | 18 | 十八日 | дзю: хатініті | 28 | 二十八日 | нідзю: хатініті |
| 9 | 九日 | коконока | 19 | 十九日 | дзю: куніті | 29 | 二十九日 | нідзю: куніті |
| 10 | 十日 | то: ка | 20 | 二十日 | хацука | 30 | 三十日 | сандзю: ніті |
| 31 | 三十一日 | сандзю: ітініті | ||||||
Використовування арабських, а не японських цифр для позначення днів (13日, 14日 й т. д.) широко поширено і є практично нормою.
Цуйтаті — це зменшувальна форма від «цукітаті», що означає перший день місяця. У традиційному календарі останній день місяця носить ім'я місока (яп. 晦日). Сьогодні числа 28-31 плюс «ніті» зустрічається набагато частіше. Але «місока» використовується, наприклад у контактах, договорах й т. д., вказуючи, що оплата повинна бути здійснена в останній день місяця, не має значення, якого числа. Останній день року — це о:місока (яп. 大晦日 великий останній день), й цей термін все ще широко використовувався
Див. також
Примітки
- Japanese Calendar(англ.)
- Японський культурний феномен
- Календарь // Япония от А до Я. Популярная иллюстрированная энциклопедия. (CD-ROM). — Directmedia Publishing, «Япония сегодня», 2008. — ISBN 978-5-94865-190-3.