Японський фонд майбутніх поколінь

Япо́нський фонд майбу́тніх поколі́нь (яп. 日本子孫基金, англ. Japan Offspring Fund) — японська неполітична, непідприємницька організація — видавець щомісячника з питань безпеки продуктів харчування та життя.

Японський фонд майбутніх поколінь
(англ. JOF)
Дата заснування 1984
Тип непідприємницька організація
Голова Джунічі Ковака (президент)
Члени Марута Харуе, Сахара Цутому та ін.
Адреса Japan Offspring Fund. 2-14-18 Honmachi-higashi, Chuo-ku, Saitama-shi, Saitama 33-0003 Japan
Офіційний сайт tabemono.info

Діяльність
Джунічі Ковака в офісі Японського фонду майбутніх поколінь (Сайтама, 2019). Фото Сергія Шевченка

Діяльність фонду від часу його заснування (1984) полягає в перевірці безпечності продуктів харчування й наданні споживачам та широкому загалу інформації з актуальних проблем безпеки життєдіяльності.

Організацію тривалий час очолює редактор щомісячника «Безпека продуктів харчування та життя» Джунічі Ковака.

З 2007 року офіс фонду розміщено в екобудівлі в м. Сайтама, що в агломерації Токіо. Фінансування проєктів і заходів — переважно коштом членських внесків, включно з передплатою щомісячника. Інформаційний бюлетень виходить японською мовою, друкує статті про властивості й вплив на людський організм хімічних харчових добавок, пестицидів, діоксинів, ГМО, електромагнітних хвиль, радіації, пише про шкоду, якої завдають людям забруднені повітря, вода, ґрунт тощо.

З 1999 року Японський фонд майбутніх поколінь бере участь у міжнародних конференціях з питань стандартів безпеки харчових продуктів, деякі проєкти здійснено спільно з екологічними організаціями в Південній Кореї, Китаї, Малайзії та інших країнах.

Японський проєкт в Україні
Пресконференція після семінару Японського проєкту в Україні (Київ, 2018). Фото Сергія Шевченка

З 2012 року, після аварії на АЕС «Фукусіма-1», Японський фонд майбутніх поколінь приділяє більше уваги вивченню актуальних проблем радіаційної безпеки, сприяє популяризації знань і досвіду, набутого в цій сфері в обох країнах. До 2019-го Джунічі Ковака й активісти фонду щороку відвідували Україну, зокрема ті області, що зазнали найбільшого радіаційного удару внаслідок Чорнобильської катастрофи (1986). У співпраці з громадськими об'єднаннями «чорнобильців», освітян, журналістів та у взаємодії з київськими вченими й фахівцями фонд організував і провів у столиці України низку конференцій, семінарів, зустрічей, лекцій та інших заходів, мета яких — інформувати широкий загал про способи виробництва безпечних продуктів харчування, профілактику деяких захворювань у дітей і дорослих, захист людського організму й довкілля від згубного впливу радіації[1].

Від початку 2020 року розвиток міжнародних контактів загальмувала пандемія коронавірусної хвороби, проте фонд і далі планує діяльність, яка в Україні дістала назву «Японський проєкт». Серед інформаційних партнерів проєкту — регіональні ЗМІ з Переяслава на Київщині, а з 2018 року до співпраці запрошено Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива»[2]. Крім того, в липні 2020-го Японський фонд майбутніх поколінь уклав меморандум про співпрацю з НСЖУ, що передбачає, зокрема, консолідацію зусиль сторін в інформуванні громадськості про захист життя й здоров'я майбутніх поколінь, подолання наслідків техногенних аварій на об'єктах атомної енергетики, а також підтримку творчих ініціатив у популяризації історії, культури, традицій України і Японії[3].

На запрошення японської сторони представники української громадськості, науковці, журналісти виступали з лекціями в Японії на теми Чорнобильської катастрофи й подолання її наслідків[4].

Японський фонд майбутніх поколінь співпрацює з Міжнародною організацією «Союз Чорнобиль-Фукусіма»[5] й Асоціацією освітян за безпечне майбутнє[6].

Примітки
  1. Марія Веремчук. Джунічі Ковака: «Це зробити можна і треба!». Високий Замок. 24 травня 2019. Процитовано 11 листопада 2020.
  2. Людмила Мех. Доброчинність — стан душі без кордонів». Культура і життя. 23 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2020.
  3. Пандемія — не завада доброчинності. Вебсайт НСЖУ. 30 вересня 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  4. Сергій Шевченко. Поріднені бідою. Дзеркало тижня. Україна. 22 січня 2019. Процитовано 11 листопада 2020.
  5. Людмила Мех. Співпраця небайдужих громадян триває. Профспілкові вісті. 05 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2020.
  6. Сергій Шевченко. Небезпеки внутрішнього опромінення і як їм протидіяти. Укрінформ. 26 квітня 2021. Процитовано 04 жовтня 2021.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.