Ярко Йованович
Ярко Йованович Ягдіно (serb. Жарко Йованович; народився 26 грудня 1925 року у Батайниці, помер 26 березня 1985 року у Парижі[1]) — сербський музикант і композитор ромського походження. Віртуоз гри на балалайці, він створив гімн ромської громади — Гелем, Гелем[2][3]. Член музичного гурту Ансамбль Ярека Йовановича[4], секретаря з питань культури Міжнародного комітету ромів[5].
Ярко Йованович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 26 грудня 1925 |
Місце народження | Белград, Королівство Югославія |
Дата смерті | 25 березня 1985 (59 років) |
Місце смерті | Париж, Іль-де-Франс |
Роки активності | з 1949 |
Громадянство | Сербія |
Національність | Roma in Serbiad |
Професії | автор-виконавець, композитор |
Життєпис
Йованович народився в районі Батайниця на околиці Белграда у 1925 році. Під час Другої світової війни він був в'язнем трьох концтаборів. Згодом вступив до Національно-визвольної армії Югославії. Під час війни Йованович втратив більшу частину сім'ї. Він переїхав до Парижа 21 лютого 1964 року. Йованович був відомим ромським активістом. Він брав участь у перших двох конгресах ромів: у 1971 році поблизу Лондона та в 1978 році у Женеві. На ІІ Конгресі ромів він став міністром ромської культури. Під час перебування у Франції він став відомим завдяки грі на балалайці, російському народному інструменті[2]. Йованович помер у Парижі в 1985 році.
Має трьох синів: Слободана, Петра та Драгомира[4].