Ярмольчук Микола Григорович

Ярмольчук Микола Григорович (1898, село Любань, Рівненська область, Україна — квітень 1979 р., Москва) — інженер-конструктор залізничного транспорту, винахідник і конструктор шаропоїзда.

Ярмольчук Микола Григорович
Ярмольчук Микола Григорович
Народився 1898(1898)
село Любань, Російська імперія
Помер 1979(1979)
Москва, СРСР
Країна  Російська імперія →  СРСР
Національність українець
Діяльність винахідник
Галузь винахідництво, залізниця, інженер-конструктор
Нагороди

Життєпис

Микола Ярмольчук народився 1898 року у с. Любань на Рівненщині.[1] Працював простим монтером на Курській залізниці у Москві. Вчився в МДТУ та МЕІ, першим в світі винайшов:

  • швидкісний електропоїзд оригінальної конструкції (шаропоїзд) зі швидкістю до 300 км/год;[2]
  • лотковий шлях для швидкісних поїздів, що використовувався пізніше для поїздів на повітряній подушці;
  • гумове покриття коліс поїзда, на разі використовується у потягах в метро;
  • обтічні форми вагонів та електровоза, що були схожі на сучасні;
  • аеродинамічні гальма, що згодом стали використовувати у літаках.[3]

Після закриття проекту шаропоїзда довгий час вважав, що його кар'єра скінчена, продовжував працювати інженером. Помер у квітні 1979 року після тривалої хвороби у віці 80 років.

Громадська діяльність

У 1950-х роках вів гурток юних винахідників у Бауманському Домі піонерів, що у Москві. Його учні розробляли універсальну модель шаропоїзда, що міг би їздити дорогами з будь-яким покриттям. Цю роботу було представлено на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві.[4]

Сім'я
  • Брат Сергій Григорович Ярмольчук,
  • племінниця Софія Сергіївна Ярмольчук,

Нагороди
  • Орден Червоної зірки, 1945 р.[6]

Пам'ять

У музеї ЦМЗ МПС у Санкт-Петербурзі проекту Шаропоїзда присвячена експозиція.

Бібліографія
  • М. Г. Ярмольчук. Статті і доповіді (1929—1962):
    • «Щодо питання про створення і реалізації ідей шаротранспорту в СРСР» («К вопросу о создании и реализации идей шаротранспорта в СССР»),
    • «Основні технічні установка для реалізації надшвидкісного руху шарової системи транспорту» («Основные технические установки для реализации сверхскоростного движения по шаровой системе транспорта»),
    • «Принцип однолінійного руху і здійснення його у надшвидкісній транспортній техніці шаропоїзду» («Принцип однолинейного движения и осуществления его в высокоскоростной транспортной технике шаропоезда»),
    • «Шаропоїзд та його застосування у сільськогосподарському виробництві» («Шаропоезд и его применение в сельскохозяйственном производстве»).[7]
  • База патентів СРСР. Ярмольчук М. Г. Транспортна система. Заявка 51116, 13.07.1929. Номер патенту: 36929, Опубліковано: 31.01.1935

Примітки
  1. Бессмертный полк
  2. Испытания уменьшенной модели шаропоезда Ярмольчука с пассажирами, 1934 г.
  3. Шаропоезд. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 20 лютого 2016.
  4. Журнал «Юный техник», 1957, № 5, с.24-27
  5. Журнал «Техника молодёжи», май 2009, С. 54-56
  6. Приказ № 170 от 06.06.45
  7. Российский государственный архив экономики: Путеводитель: Выпуск 3: Фонды личного происхождения. — М.: Галерия, 2001. — 312 с., с ил.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.