Ярославська порода

Володимир Маковський Корів, 1874, літографія

Ярославська порода корів була виведена в XIX столітті в Ярославській губернії. У ті часи ці тварини були поширені в заплавах річок Волги, Молога і Шексни. Початковий результат селекції істотно відрізнявся від того, що зустрічається сьогодні - це були невеликі корови з крихкою кістковою системою. З роками, вже до початку ХХ століття порода максимально удосконалилася, переживши успішне схрещування з найкращими видами биків - голландськими, холмогорскими і шведськими. Офіційне визнання ярославські корови отримали в 1933 році[1].

Ярославські корови спочатку виводилися з метою рясного молочного виробництва, тому характеристика породи має яскраво виражені ознаки лактаційної спрямованості.

Основна масть тварин чорна, голова біла з чорними плямами навколо очей («окуляри»), трапляються тварини з білим черевом та червоної масті. У худоби яскраво виражений молочний тип будови тіла, голова легка, суха, тонкий і міцний кістяк, глибокий, розтягнутий тулуб, груди вузькі, вим'я велике, чашоподібне, шкіра тонка, еластична. Жива маса корів становить 450—550 кг, бугаїв — 800—900 кг. Середньорічний надій корів у племінних господарствах досягав 3500—4000 кг молока жирністю 4—4,2 %. Тварини ярославської породи витривалі, у них швидко підвищуються надої при поліпшенні годівлі й утримання.

Розводять породу в Ярославській, Тверській, Івановській, Вологодській, Костромській, Тюменській та інших областях РФ.

• Ярославська порода. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Лискун Е. Ф. Ярославский скот. — 1913, 1931. (рос.)